24 захисника родом із Запорізької області повернулися в Україну 19 березня у рамках великого обміну.

Всього з російського полону звільнено в цей день 175 оборонців країни. Ще 22 захисники повертаються додому завдяки заходам поза обмінами. Серед них важкопоранені та воїни, яких Росія переслідувала за вигадані злочини. 

Проте у неволі ще залишаються тисячі військовослужбовців ЗСУ, Національної гвардії, Державної прикордонної служби та інших військових формувань. Тому у Запоріжжі продовжуються акції на підтримку військовополонених та зниклих безвісти “Не мовчи — полон вбиває!”, які з травня минулого року організовує військова волонтерка Стелла Орел.

Учасники акцій вимагають звільнити з полону їхніх синів, чоловіків, братів, онуків та побратимів. Зазвичай приходять переважно рідні захисників Маріуполя — військовослужбовців частин Нацгвардії 3033 і 3029, Запорізького зонального відділу ВСП і частини “Сармат”, 36 бригади морської піхоти, 55 артбригади, бригади “Азов”, загонів Держприкордонслужби та інших підрозділів.

Останнім часом до акцій долучається все більше родичів військових, які потрапили у ворожий полон на Курщині і перебувають у ньому кілька місяців. А 22 березня в акції на площі Митців взяли участь журналісти  РІА Південь, ТРК Мелітополь, ГО «Медіа Південь». Вони стали голосом колег, яких в окупованому  Мелітополі  арештували росіяни.

Медійники нагадували про журналістів, яких захопила росія, вони вимагали звільнення усіх цивільних полонених.

Євген Ільченко перебуває в полоні з 2022 року. Георгій Левченко, Ірина Левченко, Анастасія Глуховська, Владислав Гершон, Яна Суворова - з 2023 року. Георгій Левченко, адміністратор телеграм-каналу «РІА-Мелітополь», перебуває у маріупольському СІЗО. Йому росіяни вже пред’явили звинувачення у екстремізмі.

Учасники акції тримали у руках банери з назвами частин та портретами своїх близьких, плакати з написами «Полон вбиває», «Моє серце в полоні другий рік», «Поверніть сина з полону», «Не забувайте оборонців «Азовсталі», «Не мовчи – полон вбиває», «Free Azovstal Defenders» тощо.

Вони шикувалися на тротуарі поруч з центральним проспектом і скандували: “Перші на захист, останні на обмін”, “Поверніть героїв додому”, “Ми кричимо, але нас не чують”, “Не мовчи — полон вбиває”, “Гине цвіт нації”, “росія кат, весь світ мовчить!”.

На підтримку їх вимог звільнити захисників України водії щосили натискали на клаксони. Це було так щемливо!

“Ми бачимо, які хлопці та дівчата повертаються з полону. Їх можна порівнювати з бранцями концтаборів. Це шкіра та кістки. Їм немає медичної допомоги, їх катують. Серце рветься на клоччя від болю, через які жахіття полону проходять наші герої. Це жах і наша біль, з ними спільна.

Ми стали їх голосом. Ми постійно нагадуємо нашій владі і суспільству, що наші захисники не забуті, ми кричимо на весь світ за воєнні злочини росії.

Маріупольський гарнізон досі у ворожому полоні! Зниклі безвісти також не забуті і ми бачимо, що під час обмінів додому повертаються військовополонені, які вважалися зниклими безвісти.

Нас просили про тишу 3-4 місяці. Пройшов рік, і ми побачили, що немає ніяких результатів. І ми вирішили проводити акції. Вже протягом 10 місяців щотижня збираємось. Це велика підтримка для родин військовополонених. І я закликаю запоріжців долучатись! Просто прийти та підтримати родини військовополонених!

Я своїм прикладом показую, що нас не зупинить ніщо: ні погода, ні психологічний та фізичний стан. Ми борці за нашу землю, країну, за своїх людей.

Ми кричимо на весь світ за воєнні злочини росіян. Наша боротьба за волю героїв триватиме до тих пір, поки всі полонені не повернуться додому. І ми не маємо права мовчати – ми повинні кричати на весь світ”, - зазначає Стелла Орел.

Під час останнього обміну з полону повернулися 6 бійців 12-ї бригади «Азов», які захищали Маріуполь. Але ще 842 “азовця” досі залишаються у російських тюрмах, де перебувають у надважких умовах.

На традиційну акцію Стелла Орел прийшла після жаху, пережитого під час останньої масованої атаки безпілотників

«Мій район атакували 8 шахедів, ми пережили жахливий вечір. Було дуже страшно від звуків шахедів, а потім страшно було від вибухів. Світла у нас не було, я вибігла у підʼїзд, там все було у стеклах ,раму винесло вибуховою хвилею,я вибігла на вулицю, там все горіло, був перебитий газопровід, також з труб лилася вода.

Ми почали кричати про допомогу, я викликала швидку, потім з хлопцями побігли по підʼїздам і стукали у двері, шукали людей, яким була потрібна медична допомога. Виродки попали у дитячий садочок. У мене така лють! Цілий день пролежала з мігренню, а після вибухів ще гірше стало. Виродки, горіти вам у пеклі”, - написала на своїй фейсбук-сторінці військова волонтерка.

Цифри

  • 62 обміни, 4306 звільнених, 469 українців, врятованих поза обмінами.
  • Понад 7000 тіл репатрійовано в Україну.

Фото В'ячеслава Твердохліба та Тетяни Ромахи