Третя річниця повномасштабної війни росії проти України стала нагодою для аналізу її витоків, ходу та можливого розвитку. Під час обговорення, присвяченого цій даті, що відбулося в Центрі журналістської солідарності в Запоріжжі, науковий консультант Інституту атомної фізики (Латвія), Почесний директор Національної стратегічної служби (Україна), професор Олександр Нарбут поділився своїм баченням ситуації.

Витоки агресії: ідеологія чи бізнес?

«Наші західні партнери завжди сприймали війну як економічний процес. Для них важливий бізнес, а не ідеологія чи імперські амбіції», – наголосив Нарбут. За його словами, путінський режим довго готувався до агресії, але робив це в рамках старих імперських парадигм.
«путін починав із рязанського цукру (інтернет-мем, що виник після вибухів житлових будинків у росії 4-16 вересня 1999 року, здійснених фсб), а продовжив імперською риторикою. Його оточення переконало його, що Україну можна просто взяти у руки, що вона вже дозріла. Але він був не готовий до переможної війни», – зазначив експерт.

Несподівані виклики для кремля

Попри очікування кремля, війна виявилася не такою легкою. «Французька військова розвідка ще у 2015 році казала, що росія не має ресурсів для великої війни. Немає фронтового забезпечення, немає тилу», – нагадав Нарбут.
Більше того, технологічні зміни у веденні бойових дій зробили традиційні методи малоефективними. «Сучасна війна – це не марш кидок танкових колон. Це війна дронів, артилерії, далекобійних ударів. А третина призовників сибірського округу ще у 2014 році не могли скласти іспит із російської мови», – підкреслив професор.

Кінець гарячої фази війни?

Однією з найбільш несподіваних заяв стала теза про завершення активних бойових дій у близькому майбутньому. «Я ще ніколи такого не казав, але пішли останні тижні війни… Я маю на увазі територію України. Але не маю на увазі територію сусідньої федерації та ще деяких країн. Там все це буде якийсь час продовжуватися».
Водночас він застерігає від завчасного оптимізму: «Якщо війна закінчиться просто зараз, це означає, що хтось  втік від відповідальності».

Геополітичне значення України

Окремо професор наголосив на ролі України у світовій економіці та військових технологіях. «Україна сьогодні вийшла на перше місце у світі з виробництва дронів. Китай плаче. Україна, яка воює, вийшла на перше місце у світі».
Крім того, на тлі міжнародних переговорів він зазначив: «Якщо Європа нас не інтегрує зараз, це зроблять США та Китай, але вже не на тих умовах, які вигідні Брюсселю».

Майбутнє після війни

Нарбут переконаний, що Україна має всі шанси стати вагомим глобальним гравцем. «Ми маємо ресурси, і не лише природні, а й людські, технологічні. Вони – запорука нашої перемоги».
Він також натякнув на можливі потрясіння всередині самої росії: «путін вбиває свою країну. Він перетворив її на ресурс для війни, який невдовзі вичерпається. А далі – або хаос, або трансформація».
Попри всі труднощі, Україна залишається сильним і витривалим гравцем на міжнародній арені. Її майбутнє залежить не лише від союзників, а й від здатності ефективно використовувати свої внутрішні ресурси. Як підсумував професор Нарбут: «Нам своє робити».