Журналістика у прифронтових регіонах України переживає безпрецедентні виклики. Війна не лише створила загрозу для життя журналістів, але й поставила перед ними гострі проблеми фінансування, нестачі ресурсів та страхування. Через економічні труднощі медіа змушені боротися за виживання, а питання страхування журналістів, які працюють у небезпечних зонах, досі не вирішене на державному рівні. Попри це, редактори та журналісти знаходять способи інформувати громаду та підтримувати зв'язок із тими, хто залишився в окупації чи виїхав за кордон. Війна, економічна криза, розпорошені громади, викрадення та арешти колег - усе це створює важкі умови для роботи місцевих медіа. Але попри труднощі, редактори та журналісти знаходять способи працювати, інформувати громаду та підтримувати зв'язок із тими, хто залишився в окупації чи виїхав за кордон.
Про все це говорили минулого тижня під час зустрічі голови Національної спілки журналістів України Сергія Томіленка з керівниками, головними редакторами та представниками друкованих засобів масової інформації Запорізької області в Центрі журналістської солідарності в Запоріжжі.

Виклики воєнного часу

Сергій Томіленко зазначив, що економічна криза, спричинена війною, боляче вдарила по медіасектора. Закриваються телеканали, скорочується кількість друкованих видань, а журналісти змушені залишати професію. У Запоріжжі залишився лише один регіональний телеканал, а багато газет змушені переходити у цифровий формат через фінансові труднощі. Водночас міжнародні організації намагаються підтримувати незалежні медіа через грантові програми, однак ця допомога розподіляється нерівномірно і не завжди доходить до прифронтових редакцій. 
НСЖУ активно співпрацює з міжнародними партнерами для привернення уваги до ситуації із затриманими журналістами.

"Ми постійно передаємо списки полонених колег до Європейської федерації журналістів, ОБСЄ та інших міжнародних організацій. Крім того, ми звертаємося до дипломатичних установ та правозахисних організацій з вимогою тиску на росію задля звільнення наших колег," – зазначив Сергій Антонович.


Важливою ініціативою є публікація імен ув’язнених журналістів у міжнародних звітах і медіа.

«Ми бачимо, що кожне згадування їхніх імен у резолюціях ЄС, зверненнях правозахисників та медійному просторі підтримує інформаційний тиск і не дає окупантам приховати ці злочини», – підкреслює він.

Сьогодні  шість колег з Мелітополя перебувають у полоні. Серед них – Ірина Левченко, яка була лауреаткою премії НСЖУ. Окупанти затримали її ще в травні 2023 року, і з того часу про її долю нічого не відомо. А також Георгій Левченко, Анастасія Глуховська, Владислав Гершон, Яна Суворова, Євген Ільченко.

Відродження регіональної преси

Світлана Карпенко, редакторка газети "Трудова слава", розповіла про свій шлях відновлення видання після евакуації.

"Ми навіть не уявляли, що робити, коли опинилися у цій ситуації. Але потім ми побачили, що колеги з деокупованих територій працюють, і зрозуміли: нам теж треба щось робити. Завдяки підтримці спілки, ми змогли перетворити друковане видання на мультимедійне – запустили сайт, соціальні мережі, нові формати роботи," – каже пані Світлана.

Схожий шлях пройшла й Тетяна Велика, редакторка газети "Голос Гуляйпілля".

"Я сиділа в Івано-Франківську і відчувала, що залишила громаду. Але потім ми повернулися, відродили газету. В нас була потужна редакція – до 10 людей. Ми друкували 12 сторінок щотижня. Сьогодні теж працюємо, але головна проблема – фінансування. Молоді журналісти не йдуть у професію, бо не можуть отримати стабільну зарплату".

Наталія Стіна, редакторка газети Запорізького району, оголосила про плани запуску друкованої версії видання. Після трьох складних років, коли діяльність зосереджувалася переважно в онлайн-форматі, редакція вирішила повернутися до традиційного друку завдяки отриманому гранту від Асоціації «Незалежні регіональні видавці України».

«Завдяки підтримці Спілки журналістів ми вже випустили чотири номери. Тепер, завдяки новим можливостям, спробуємо відновити друк і подивимося, як воно піде. Сподіваємось на успіх», – поділилася Наталія Стіна.


Крім того, увагу на складнощі роботи місцевих редакцій звернули керівниці Новомиколаївської  та Вільнянської місцевих газет – Катерина Заварзіна та Олександра Кот. Ці редакції, не дивлячись на труднощі, не призупиняли випуски газет. Вони наголошують на проблемах фінансування та кадрового забезпечення, проте запевняють: попри труднощі, продовжують працювати для своїх аудиторій.

Фінансова криза та грантова підтримка

Фінансова підтримка місцевих медіа – значна проблема.

«Конкуренція за гранти величезна, і часто їх отримують не реальні медіа, а громадські ініціативи, які створюють видимість роботи. Вони добре пишуть заявки, знають, як спілкуватися з донорами, а потім через рік зникають. Реальні ж редакції працюють десятиліттями, але залишаються без фінансування», – ділиться думками керівник газети «МІГ» Геннадій Деребас.

Ольга Вакало, керівниця «Радіо на дотик», розповіла про грантову програму, оголошену Асоціацією «Незалежні регіональні видавці», яка може стати рятівним колом для багатьох місцевих видань. «Це підтримка на три роки. Але податися на цей грант – справжній виклик, бо заявки подають величезна кількість редакцій, просто неможливо технічно зайти й заповнити форму. Тож далеко не всі отримають фінансування».


Незважаючи на труднощі, запорізькі журналісти не здаються і продовжують боротися за доступ громадян до правдивої інформації. На зустрічі звучали пропозиції активніше шукати міжнародну підтримку та вимагати від держави більшої уваги до регіональних ЗМІ. Як підкреслила Світлана Залізецька, редакторка мелітопольського медіа, журналісти не лише інформують, а й згуртовують громаду.

Питання страхування журналістів

Журналіст-переселенець з Маріуполя В’ячеслав Твердохліб  наголосив на питанні безпеки журналістів: «Якщо військовий отримує компенсацію у разі поранення чи загибелі, журналіст, який працює в тих же умовах, не має жодних гарантій. Ми документуємо воєнні злочини, працюємо на свій ризик, але страхування для нас недоступне». 
НСЖУ веде діалог із владою щодо цього питання, але поки що реальних змін немає. Зміни до законодавства, які зобов’язують редакції страхувати своїх працівників, на практиці не працюють, адже страхові компанії не хочуть брати на себе ризики воєнного часу.

«Влада внесла поправки до закону, які передбачають обов’язкове страхування журналістів, але механізм реалізації не працює. Більшість редакцій просто не можуть оплачувати дорогі страховки, а закордонні компанії встановлюють надто високі тарифи», – пояснює голова спілки.

НСЖУ відзначила внесок запорізьких журналістів 

Під час зустрічі журналістської спільноти Запорізької області були вручені спеціальні відзнаки Національної спілки журналістів України.
Нагороду отримала Світлана Карпенко, редакторка оріхівського видання «Трудова слава» за відродження місцевої газети на прифронтовій території. Ця відзнака символізує визнання важливої роботи журналістів, які, незважаючи на небезпеку, продовжують інформувати громаду.


Також відзначили Людмилу Долженко, секретарку НСЖУ, за її активну діяльність у спілці та з нагоди особистої ювілейної дати.
Окрім індивідуальних нагород, журналістська спільнота Запоріжжя та Центр солідарності отримали символічний подарунок – прапор Національної спілки журналістів України.

Майбутні кроки

Попри виклики, учасники зустрічі відзначили, що журналістська спільнота України залишається єдиною та готовою боротися за право громадян на об’єктивну інформацію. Було наголошено на необхідності подальшого розвитку мультимедійних платформ, пошуку нових шляхів фінансування та міжнародної співпраці. Зокрема, обговорювалися ініціативи Європейської федерації журналістів щодо переговорів з Єврокомісією. Учасники наголосили, що такі програми - рятівне коло для редакцій, які працюють у прифронтових зонах.
Журналісти прифронтових регіонів не просто інформують, а виконують державницьку функцію – вони єдині, хто продовжує доносити правду до громадян, особливо до тих, хто залишився в окупації. «Якщо українські медіа замовкнуть, цю нішу заповнить ворожа пропаганда. Ми не можемо цього допустити», – наголосила Світлана Залізецька, редакторка видання для мелітопольців.
 

Запорізькі медійники під обстрілами, без фінансування і підтримки з боку держави, продовжує стояти на передовій інформаційного фронту. Це боротьба за правду, яку журналісти ведуть щодня.

Світлана Свєтлова

Фото автора, Анни Логвиненко, В'ячеслава Твердохліба, Сергія Біжка