В обласному художньому музеї експонуються роботи Андрія Соколенка
Взагалі-то, якось дивно, що син першого директора Запорізького обласного художнього музею Григорія Соколенка лише зараз вперше підготував свою персональну виставку у закладі, який свого часу очолював батько. «Так склалося», - лаконічно відповідає на запитання Андрій Григорович.
В експозиції представлено близько 80 робіт митця: це картини, малюнки, ескізи вітражів тощо. Вони написані чи зроблені у різні роки, починаючим з другої половини 1970-х.
Виставка члена Національної спілки художників України (2002 р.) Андрія Соколенка відкриває серію виставок у ювілейний для музею рік: цьогоріч провідний мистецький заклад області відзначає 55-річчя.
«Персоналка» в художньому музеї — друга в творчій біографії Андрія Соколенка: попередня була в обласній науковій бібліотеці, у холі 6-го поверху біля відділу мистецтв.
Кураторкою виставки стала старша наукова співробітниця музею Ольга Дворна, яка і розповіла про життєвий та творчий шлях «винуватця урочистостей».
«Андрій Соколенко народився в Запоріжжі у 1959 році. Андрій навчався в художній школі та багато мандрував з татом (Григорій Олександрович був живописцем. - Авт.), долучаючись до пленерних напрацювань.
Влітку 1970 року вони разом пройшли по всім козацьким Січам на річці Дніпро. Батько був гарним вчителем, з особливою увагою навчав сина наполегливості в досягненні мети.
У магію художнього скла Андрій закохався ще у юному віці, коли допомагав татові робити вітражі з литого скла для Палацу культури «Титан» (1972-1974). Випускну шкільну роботу (1975) Андрій зробив зі скла – литий вітраж «Господарка ланів». Дитячі враження теми козацтва втілені у вітражі «Запоріжці» із композиції «Історія землі Запорозької» (1991, ПТУ №2, Запоріжжя).
Андрій був постійно занурений у мистецтво: художня школа і художній музей (Григорій Соколенко очолив музей 16 грудня 1971 року. - Авт.), тому питання з вибору подальшого навчання не стояло – Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва (нині Львівська національна академія мистецтв), творчий фах: художній вітраж (1980-1985).
Під час захисту диплому завідувач кафедрою художнього скла Мар’ян Гнатович Тарнавський, зокрема, сказав: “Андрій - патріот свого міста, всі учбові проєкти робив для Запоріжжя. І його дипломна робота «Муза» – для Запорізького художнього музею».
Творча атмосфера Львова сформувала у Андрія Соколенка сміливість у реалізації задуманих ідей. Він успішно брався за портретний, пейзажний живопис. «Важливо, щоб все, що оточує нас, мало відбиток краси, гарного смаку”, – вважає Андрій.
По закінченні інституту митець виконував роботи для Запорізького художньо-виробничого комбінату. Реалізував більше 60-ти вітражних проєктів: від приватних інтер’єрних замовлень до декору громадських будівель.
Для кожного об’єкту Андрій намагається знайти єдине гармонійне рішення форми та змісту. Митець брав участь в оздобленні храмів: виконав вітражі для каплиці при Вірменській церкві в Запоріжжі, а також в жіночому монастирі на честь Успіння Пресвятої Богородиці.
У 2004 році художник вирішив поєднувати рівну білу поверхню кераміки та кольорове скло. Були створені нові цікаві композиції, які зараз перебувають у приватних збірках – у Канаді, США, Великобританії, Германії, Чехії, Україні, Росії.
Виставка «Восьме Диво світу» - це перша персональна виставка творів Андрія Соколенка в Запорізькому обласному художньому музеї. Він присвячує її українськім чарівним пані і панянкам. В експозиції багато живописних і графічних жіночих портретів, написаних у 1980-х – 2000-х роках.
В архітектурних пейзажах – спогади художника про перебування у Львові під час навчання, представлені графічні пейзажі острова Хортиця.
Автопортрети, чоловічі портрети родичів, друзів, знайомих, макети вітражних проектів, ескізи інтер’єрів, декоративні композиції зі скла і кераміки - все це дає можливість показати широкий діапазон мистецької майстерності художника», - зазначила Ольга Дворна.
Із значною подією у його мистецькому житті художника привітали перша заступниця голови Бердянської РДА, депутатка обласної ради Ірина Півень і журналістка Інеса Атаманчук, яку з Андрієм Григоровичем пов’язує давня міцна дружба.
В інтерв“ю журналістам Андрій Соколенко розповів, що на його бажання стати художником, звісно, вплинув батько. Але і сам хлопець для себе іншого життєвого шляху не бачив, адже дуже любив малювати з самого дитинства.
Він виріс у художньому музеї, який очолював батько, і у художній школі, яка в ті роки розташовувалася в музеї.
Коли малому Андрію було 7 років, він їздив з батьком у Дім творчості Спілки художників у Седнів. Каже, що перші усвідомлені малюнки зробив під час цієї поїздки — малював білочку, синичок, яких там бачив.
«Влітку 1970 року ми з татом обійшли всі козацькі Січі на річці Дніпро. Тому, що тато робив пам'ятний знак на острові Хортиця. І після того в мене склалася серія робіт», - розповідав Андрій Григорович.
Улюблених картин у художника, за його словами, немає - “як діти, вони всі улюблені».
Найбільше любить малювати портрети — і це дуже видно на виставці, де дуже багато як жіночих, так і чоловічих, також є і автопортрети. Малює зазвичай з натури — пропонує намалювати і люди погоджуються.
Про назву своєї першої персональної виставки в музеї Андрій Соколенко сказав так: “Восьме Диво світу — любляче жіноче серце, виставку я присвятив усім жінкам: звабливим, чарівним, сексуальним”.
Експозицію персональної виставки Андрія Соколенка з його ініціативи доповнює виставка дитячих малюнків “Хочу додому”. Автори робіт — юні художники з Бердянська і Чернігівки. Малюнки юних бердянців дивом вціліли у розбитому ворожою російською ракетою рік тому Палаці культури імені Шевченка.
Виставка працюватиме орієнтовно до 23 лютого.
