Виставка «Інвентарний номер ЗКМ-3952», яка відкрилася в обласному історико-краєзнавчому музеї ім. Я. П. Новицького, вперше показує роботу музейників, невидиму відвідувачам. Тому, відповідно, переважну більшість унікальних експонатів відвідувачі побачать вперше.

Є й такі, які експонувалися на виставках, але дуже давно. Запоріжці та гості міста зазвичай знайомі лише з однією професією в музеї — екскурсовода, який розповідає в залах чи на виставці про експонати.

Але ж в музеї є співробітники, які займаються пошуком раритетів, зокрема археологічних, науковими дослідженнями, працюють з експонатами, які зберігаються у фондах. Їхню роботу і покликана показати виставка, яку відкрили у рамках святкування Міжнародного дня музеїв, який відзначається у світі 18 травня.

Перший експонат - копія листівки Олександрівської Земської управи, яка надійшла до музею 4 травня 1964 року, а її інвентарний номер – ЗКМ-3952, саме тому виставка має таку назву.

Поруч з листівкою можна побачити пам’ятну медаль на честь 95-річчя музею. 21 грудня цього року йому виповниться 105!

Виставку відкрили директорка музею Вікторія Водоп’ян, головна спеціалістка департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької ОДА Ірина Пономаренко, перша заступниця голови Бердянської РДА, депутатка обласної ради Ірина Півень, ветеранка музейної справи Світлана Тараненко.

“Ідея цієї виставки була трохи інша, - зазначила Вікторія Водоп’ян. - Але у нас в музеї з’явилося багато креативної молоді, тому виставка вийшла така. Ми давно хотіли це показувати, розповідати, але завжди чогось не вистачало. А от цього разу зробили!

Після Другої світової війни довоєнні колекції музею були майже повністю втрачені. Сучасне зібрання, що налічує понад 100 тисяч предметів, створювалося зусиллями кількох поколінь науковців буквально «з чистого аркуша».

Зазвичай відвідувачі бачать лише верхівку цього масиву в постійних експозиціях. Проте за лаштунками, у фондосховищах, десятиліттями чекають свого часу унікальні артефакти.

Виставка «Інвентарний номер ЗКМ-3952» відкриває доступ до раритетів, які десятиліттями чекали свого часу в фондосховищах нашого музею.

Для будівництва постійно діючих експозицій, зазвичай, фахівці відбирають найбільш цікаві, на їхню думку, речі. А ті, що залишаються в фондах, можуть інколи демонструватися на виставках, або десятиліттями чекати своєї черги, щоб потрапити у вітрину. Сьогодні ми їх показуємо на цій виставці!”

Перша заступниця голови Бердянської РДА Ірина Півень, яка буває в музеї на відкритті практично усіх виставок, розповіла, що радить військовослужбовцям, які приїздять у місто з передової, обов’язково відвідати історико-краєзнавчий музей імені Я.П. Новицького.

“Тут життя вирує! Експонатів вдосталь, часто проходять цікаві пізнавальні виставки, я підкреслюю це нашим захисникам, зазначаю, що двері музею відчинені особливо для військових, які боронять нашу землю від ворога”, - поділилася пані Ірина.

Світлана Тараненко два роки тому пішла на заслужений відпочинок, а до того понад 40 років пропрацювала в краєзнавчому музеї.

“Вітаю ідею показати те, що ніхто до цього ніколи не бачив.. Були репродукції, публікації, а тут живі експонати!

Признаюсь, і я не все бачила, що тут показують. Так, в археологічних експедиціях я не бувала, займалася іншою роботою, тому з цікавістю подивилася на експонати, які розповідають про роботу наших музейників.

Мені приємно, що на виставці присутня тема Другої світової війни, я нею багато займалася, готувала “стару” експозицію.

Те, що ми створили тоді, воно буде використано в майбутній. Звісно, вона вже не буде такою, як раніше, коли займала три зали. Буде щось нове.

Прийшла нова війна, я нею займалася з 2013 року, з’являються нові експонати, буде переосмислення того, що було. Життя продовжується”, - зазначила Світлана Тараненко.

Формуванням експозиції займалася завідувачка відділу новітньої історії Ірина Коробова. Після закінчення офіційної частини Ірина провела екскурсію, під час якої детально розповіла про кожен експонат унікальної виставки.

«Ця виставка як сповідь музейників покликана показати нашим відвідувачам ті експонати, які виставлялися багато років тому і ті аспекти музейної роботи, яких досі ніхто не бачив, - повідомила Ірина Коробова. - В експозиції надається інформація про знакові події в дослідженні давньої історії краю.

В окремій вітрині – комплекс матеріалів відомого археолога Б. М. Гракова – звіт про археологічні дослідження, які проводилися на Кам’янському городищі в 1949 році, дерев’яний ціпок з різьбленим руків’ям, виконаним в скіфському звіриному стилі, подарований вченому його учнями.Поряд – портрет Гракова. Його автор – запорізький художник В. Коробка.

У великій вітрині розповідається про багаторічну роботу музейних археологів З. Х. Попандопуло, І. Р. Тихомолової, А. Г. Плешивенко. Представлені речі, якими вони користувалися під час роботи, надаються цікаві знахідки – люльки козацькі, металева фляга, амфора. Приділена увага і методам виготовлення копій знахідок.

Окремо показано комплекс, що розповідає про дослідження Чингульського кургана – афіша виставки «Сокровища Чингульского кургана», яка відбулася в Запоріжжі в 1977 році, світлина відомого археолога В. В. Отрощенка, та публікація про знахідки.

Поряд розташовані книги відгуків різних років.

Відділ природи нашого краю представляє передану у 2021 році унікальну колекцію С.М.Дубини (Оріхів), що містить ракоподібних, морських губок, коралів, брюхоногих та двостулкових м’якунів, зібраних на узбережжях Середземного моря, Тихого, Атлантичного та Індійського океанів.

Експозицію доповнюють прес для виготовлення гербарію, спеціальне геологічне обладнання, світлини співробітників музею під час польових експедицій та макет діорами Старобердянського лісництва.

Також у вітринах представлено навчальну колекцію «Шовк», що демонструє повний життєвий цикл тутового шовкопряда, та опудала типових мешканців степу: мангуста, тушканчика й тхора зі здобиччю».

За словами Ірини Коробової, відділ новітньої історії музею демонструє унікальні експонати, які ніколи не презентувалися раніше.

Це - румбокс демонтованої у 2018 році експозиції «Край напередодні та в роки Другої світової війни», яка існувала з 1995 року.

Виготовлений молодими музейниками, він показує кропітку роботу науковців і їхню любов до своєї справи. Зал був закритий на реконструкцію експозиції. Після закінчення російсько-української війни його, звісно, відкриють, але експозиція точно буде оновлена.

Також музейники показують унікальні фото і історії.

«Це літопис українського духу в звуках та документах. Унікальне фото 1918 року – день народження народного хору в Олександрівську, момент піднесення та надії, хористи всі у вишиванках.

Поряд – музична історія наступних десятиліть: фото хорової капела «Дніпрельстан» та оригінальні ноти Леоніда Усачова з його особистим автографом для краєзнавчого музею. Але життя – це не лише пісня. Копії листів жителів села Заливного часів Голодомору 1921 – 1923 років нагадують про трагічну ціну, яку платив наш народ у ті ж самі роки, коли зароджувалося нове мистецтво», - розповідає Ірина Коробова.

Окремий розділ виставки розповідає про знакову подію не тільки для Запоріжжя, а й усієї країни — II Всеукраїнськимй фестиваль української пісні та співаної поезії «Червона рута», перший у східній та південній Україні, який проходив у середині серпня 1991 року.

«Він став для Запоріжжя не просто часом проведення фестивалю «Червона Рута», а справжнім вибухом свободи. Період здобуття Незалежності та становлення ідентичності розкривають матеріали фестивалю: афіші, запрошення, значки та фотографії рекламного табло стадіону «Металург», - розповіла завідувачка відділу новітньої історії.

У ті серпневі дні 1991-го Запоріжжя пережило наплив шанувальників української пісні і культури з усієї України: інтерес до фестивалю після першої “Червоної рути”, яка пройшла у 1989 році в Чернівцях, був величезний.

Хоча треба сказати відверто, що запоріжці в переважній своїй більшості до виступів українських виконавців залишалися байдужими.

Запорізька «Червона рута» відкрила імена Жанни Боднарук, В’ячеслава Хурсенка, Тараса Житинського, Алли Попової. Його лауреатами стали Юля Юнакова та гурт «Пліч-о-пліч», Левко Бондар і гурт «Бункер Йо», Іннеса Братущик і Орест Хома, а також Андрій Кузьменко, який виступав під сценічним іменем Андрій Кіл.

У фінальному концерті взяли участь і переможці чернівецької «Червоної рути» - Василь Жданкін, Тризубий Стас, Андрій Миколайчук, Андрій Панчишин, «Брати Гадюкіни» та сестричка Віка.

Учасників фестивалю вітали відомі політики із так званого національного табору.

Запорізький співак Анатолій Сердюк виконав на гала-концерті свою легендарну пісню на слова Дмитра Павличка “Вставай, Україно!” і отримав у подарунок від лідера Народного Руху України В’ячеслава Чорновола годинник.

Закінчився концерт «Червоної рути» за чотири години до ГКЧП. На ранок його організаторів та учасників чекала новина про введення у країні, тоді ще СРСР, надзвичайного стану, арешт Горбачова та «Лебедине озеро» на телеекранах.

А Анатолій Сердюк згадував, що чекав арешту, оскільки потрапив до “чорного списку” КДБ. Але обійшлося...

Пісню “Вставай, Україно!” Анатолій виконує на концертах і досі, особливо актуального змісту вона набула сьогодні, під час російсько-української війни.

Музейники нагадують відвідувачам і про Помаранчеву революцію 2004 року – подію, яка стала першим масштабним іспитом на зрілість громадянського суспільства України. Яскравий манекен відтворює образ учасника спротиву громадянського суспільства.

«Помаранчевий шарф і шапка, прапор «Ющенко – ТАК!» та символіка на одязі в ті дні були не просто елементами гардероба, а розпізнавальним знаком «свій – чужий», символом єдності, мирного протесту та віри у справедливий вибір. Ці експонати належали активним учасникам революції – запоріжцям», повідомила пані Ірина.

Представлена також символіка колись панівної Партії регіонів — парасолька, диск та рекламна продукція.

«Предмети з «Межигір’я» – кришталь і сигари – зафіксували в часі обличчя авторитарної влади. Вони втратили свій статусний блиск і перетворилися на музейні експонати, які свідчать про те, що пропаганда межувала з безмежним збагаченням. Ці речі, передані до музею учасником Революції гідності Ігорем Ігнатенком як матеріальні свідчення новітньої історії України, стали символом великого падіння», - зазначає музейниця.

За словами пані Ірини, відвідувачі звикли бачити у вітринах завершену красу, проте за кожним експонатом стоїть невидима «магія» кропіткої праці, за завісу якої музейники запрошують відвідувачів зазирнути.

«Просторова композиція, що імітує кабінет працівника, демонструє безперервність музейних процесів: від першого дотику археолога до знахідки та її передачі у надійні руки фондовиків, де починається найвідповідальніший етап – прийом, ретельний огляд, наукова класифікація та шифрування кожного предмета.

Робота фондів є серцем музею, адже саме тут забезпечується суворий облік, належне зберігання в особливих мікрокліматичних умовах та підготовка раритетів до наукового опису, без чого неможлива була б праця реставратора, пошуки дослідника чи фінальний штрих експозиціонера. Сьогодні всі вони, історики, природознавці та хранителі фондів, об’єднані спільним покликанням музейника, що перетворює знахідку на вічне надбання», - завершила екскурсію Ірина Коробова.

Один з раритетних експонатів - тренувальний костюм Петра Климука. Радянський космонавт вручив  його  директору краєзнавчого музею Георгію Шаповалову під час свого візиту до Запоріжжя, зібранні у ПК "Дніпроспецсталь"

На виставці є також створена молодими музейниками інтерактивна зона, на якій відвідувачам за допомогою магнітиків пропонують сформувати свою ідеальну колекцію.

Візьміть до уваги

Виставка працюватиме протягом місяця з четверга по неділю з 9-00 до 16-30 (каса припиняє роботу за годину до закриття).

Працівники музею запрошують мешканців та гостей міста відвідати цю виставку і зазирнути за лаштунки роботи музейників.