Щотижневі акції на підтримку військовополонених та безвісти зниклих військових та цивільних на різних локаціях центрального проспекту проводяться з травня 2024 року.
Разом з родинами у будь-яку погоду — дощ, мороз, спеку - їх організовує військова волонтерка Стелла Орел.
Батьки, мами, дружини, сестри та побратими захисників, які вже тривалий час знаходяться у полоні, приходять на акції з прапорами, банерами, плакатами. Вони шикуються на центральному проспекті вздовж проїжджої частини і скандують “Не мовчи — полон вбиває”, “росія кат”, “Перші на захист, останні на обмін”, “Поверніть героів додому” тощо.
Заявка подається на акцію тривалістю годину. Майже до кінця минулого року вона так і тривала. Але останнім часом у звичному форматі акцію вдається провести не часто через погіршення безпекової ситуації — під час повітряної тривоги у Запоріжжі проведення масових заходів заборонено. І за цим пильно слідкують правоохоронці з “поліції діалогу”.
Так було і в цей суботній день, 7 лютого.
«Сьогодні у нас вже пʼята мовчазна акція на підтримку військовополонених Маріупольского гарнізону, всіх полонених та безвісти зниклих, - зазначила Стелла Орел. - Мовчазна - тому що ми не можемо проводити акцію через тривалу повітряну тривоги: ворожі шахеди цілодобово літають над нашим незламним містом. Вже пʼята поспіль зірвана акція ворогом!
Ми разом з родинами кожні вихідні зустрічаємося на площі, спілкуємося, у кожного з нас своя біль, своя історія, своя надія і ми один одного підтримуємо.
Після відбою тривоги, це якраз закінчилась наша акція, нам дозволили на 10 хвилин вийти на проспект, щоб провести акцію! Разом з родинами ми вийшли нагадати нашій владі та нашому суспільству за полонених та безвісти зниклих, нагадати про «почесний полон», який замість обіцяних кількох місяців розтягнувся вже майже на чотири роки, про оборонців Маріуполя, які з весни 2022 року знаходяться у російських катівнях. Ми вийшли, щоб нагадати про зниклих безвісти.
Наша боротьба триватиме і далі. Я не знаю, що нас чекає попереду, але точно знаю: наш обовʼязок - не дати забути про наших військовополонених та безвісти зниклих. Ми повинні боротися і боремося за їхню свободу, як вони боролися за нас. Надіємося і чекаємо їх додому!».
На жаль, вже не дочекається сина живим ще одна з учасниць спільноти «Не мовчи — полон вбиває». Про болючу втрату повідомила Стелла Орел.
«Мені дуже важко писати цей пост, всередині мене все пече від болю, мозок розривається від страшних новин, душа плаче.
Вчора (5 лютого. - Авт.) був довгоочікуваний обмін полонених, який ми чекали. Ми дуже раділи і плакали від щастя, раділи за родини, які дочекалися своїх рідних з полону, які боролися, надіялися і чекали своїх рідних ще з 2022 року і нарешті дочекалися, це щастя.
А сьогодні в нашій запорізькій спільноті «Не мовчи - полон вбиває» горе. Повернувся додому Герой «на щиті» Шкорін Дмитро Олександрович.
Дмитро був у 110 бригаді ТРО з 2024 року, він вважався безвісти зниклим. Родина Дмитра надіялася на те, що він живий і може бути у полоні, рідні Дмитра постійно ходили на акції, боролися і чекали!
На жаль, прийшла страшна новина, прийшло підтвердження про смерть Дмитра.
Сьогодні ми провели нашого Героя в останню путь! Наші співчуття родині та близьким Дмитра. Світла памʼять воїну. Честь…», - написала на фейсбук-сторінці військова волонтерка Стелла Орел.
Нагадаємо, під час останнього обміну з полону повернулися 150 військових, серед яких 12 — це захисники із Запорізької області. Ще 7 колишніх бранців кремля — цивільні, викрадені окупантами.
З російського полону, зокрема, повернулися шість мешканців Бердянського району: п’ятеро мешканців Бердянська та один з Андріївської громади.
«Це офіцери та рядові, більшість з яких потрапили в полон ще у 2022 році під час оборони Маріуполя. Найстарший звільнений воїн народився 1963 року, наймолодший — 1993-го.
Вони пройшли через важкі випробування неволі, але вистояли й повернулися живими.
Наразі захисники перебувають у спеціалізованих оздоровчих закладах, де отримують медичну та психологічну реабілітацію. Бердянська військова адміністрація вже встановлює контакти з їхніми родинами, щоб надати всю необхідну допомогу. Велика подяка кожному, хто працював над звільненням наших воїнів. Бердянськ пишається своїми захисниками!», - зазначила у Бердянській міській військовій адміністрації.
В тему
Денис Прокопенко: “Одного дня справу буде доведено до кінця”
У Москві кілер розстріляв першого заступника начальника ГРУ, героя росії, генерал-лейтенанта Володимира Алєксєєва. Він кілька разів вистрілив своїй жертві у спину і зник. Версія про «український слід», звісно, є, але, за повідомленнями росЗМІ, вона не є основною — у високопоставленого військового було чимало недоброзичливців, а то і ворогів.
Цікаво, що під час нападу генерал був без охорони, бо, як виявилося, він приїздив до своєї значно молодшої від себе коханки, яка, очевидно, народила йому дитину.
Військовий злочинець, який народився в селі на Вінничині, на жаль, вижив після замаху. У зв“язку з нападом на нього, командир 1-го корпусу “Азов” Нацгвардії України Денис Прокопенко (“Редіс”) згадав події травня 2022 року.
"Генерал-лейтенант Володимир Алєксєєв, перший заступник начальника ГРУ Генштабу РФ, якого сьогодні зранку підстрелили в Москві, був старшим із представників Росії на перемовинах в Маріуполі в травні 2022 року під час виходу Маріупольського гарнізону з «Азовсталі».
Алєксєєв обіцяв дотримання росіянами Женевської конвенції про поводження з військовополоненими і гарантував нормальні умови утримання для наших полонених. І саме його підпис стояв під відповідним документом, підписаним тоді в Маріуполі.
Також тоді ми виявили людяність і передали Алєксєєву трьох російських військовополонених, яким надавали медичну допомогу, забезпечували їжею та водою.
Слово офіцера, уродженця ВІнниччини, зрадника своєї Батьківщини, виявилось нічого не вартим. Регулярні катування полонених азовців, відсутність медичної допомоги та голод тому підтвердження.
ГУР МО повідомляло, що він є відповідальним за підготовку даних для ударів по цивільних об'єктах в Україні, а також за організацію так званого "референдуму" в Херсонській області.
Навіть якщо цього разу Алєксєєв виживе, спокійно він вже не спатиме. І одного дня справу буде доведено до кінця.
Жоден воєнний злочинець, який вбивав та катував українських військових і цивільних, руйнував українські міста, викрадав українських дітей та вчиняв інші злочини проти українського народу, ніколи не буде почуватись в безпеці.
У жодній точці планети він не знайде собі прихистку та 100% гарантій безпеки. Ніколи. Відплата знайде кожного”.
Фото з акції: фейсбук-сторінка Стелли Орел
