У Запорізької обласної філармонії продовжують нести запоріжцям українську музику, повертати скарби нашої національної спадщини, знайомити з композиторами, які ще за життя стали легендами.
У затишній камерній залі, де завжди панує дуже тепла атмосфера єднання артистів і слухачів, відбулася презентація програми “Два кольори”, яка розповідає про багатогранну творчість знаного українського композитора Олександра Білаша. Авторка проєкту – музичний керівник філармонії, лауреат міжнародних конкурсів Оксана Гопка.
Олександр Білаш (1931–2003) — видатний український композитор, автор класичної та популярної музики. Народний артист СРСР, Герой України та лауреат Шевченківської премії. Створив понад 200 творів, серед яких всесвітньо відома пісня «Два кольори».
Ведучий Юлій Гаврилов навів цікаві факти про життєвий шлях митця, історії створення пісень, на екрані глядачі бачили кадри з життя композитора.
Його розповідь, в яку гармонійно впліталися написані Олександром Івановичем поетичні рядки, разом з творами, виконаними артистами філармонії, перетворили захід на атмосферний вечір пам'яті.
Відкривала захід пісня “Лелеченьки”, яка звучала у запису, з екрану.
“Олександр Білаш написав її у співавторстві з Дмитром Павличком до фільму “Сон” за поемою Тараса Шевченка. “Дмитре, у мене враження, що ми не усвідомлюємо, що ми написали. Нас ховатимуть під цю пісню”, - цитував Олександра Івановича Юлій Гаврилов. - Пророчу здатність Білаша створювати пісні, які миттєво стають народним надбанням, продовжила “Осіння пісня” - взірець витонченої української лірики.
Юлій Гаврилов розповів про основні віхи біографії та його творчої діяльності Олександра Білаша.
"Олександр Білаш народився в сім’], де всі були залюблені в музику: мама Євдокія Андріївна вважалася першою співачкою на родинних заїходах.
Батько, Іван Опанасович, грав на різних інструментах, тому Олександр чув живу музику, слухав пісні з дитинства. Його першим інструментом було саморобна гармошка.
У це, певно, важко повірити, але майбутнього легендарного композитора не взяли на навчання у Полтавське музичне училище, уявіть, через відсутність музичного слуху.
Порятунком стала Київська вечірня музична школа, де викладали брати Георгій і Платон Майбороди. Вони підтримали молодого музиканта.
Потім Олександр закінчив музичне училище, Київську консерваторію.
В консерваторії він зустрів кохання всього життя - Ларису Остапенко. Та незабутня зустріч у студентські роки стала знаковою для обох. Лариса Остапенко все життя була для Олександра Білаша другом, порадницею, музою, берегинею їхньої сім’ї. А ще — першою виконавицею пісень свого знаменитого чоловіка", - повідомив ведучий.
Концерт зруйнував стереотип про Олександра Білаша як виключно «піснетворця», до речі, Олександра Івановича, як зазначив Юлій Гаврилов, дратувало, коли його так називали, адже це наче обмежувало рамки його творчості.
До того ж він не тільки писав музику на слова знаних майстрів слова Дмитра Павличка, Андрія Малишка, Любові Забашти, Михайла Ткача, Івана Драча, Олександр Іванович ще складав вірші і непогано співав. Так, у Білаша вийшло 4 поетичні збірки - “Мелодія”, “Криниця”, “Спогад” і “Мамине крило”.
Глядацька зала з перших хвилин занурилася в атмосферу щирої лірики та кохання.
Твори на вірші Дмитра Павличка, Василя Юхимовича, Максима Рильського, Миколи Ткача «Два кольори», «Моя ти», «Журавка», «Білі лебеді», «Пробач мені» та інші звучали щиро і по-новому у виконанні талановитих артистів філармонії Юлії Якси, Вікторії Шестакової, Миколи Квєткова, Катерини Білецької та Ігоря Спориша.
Завдяки майстерності солістів та витонченому фортепіанному супроводу Світлани Зеленської, Олени Бекетової та Артура Остапчука, ці пісні сприймалися як справжній генетичний код нації.
Варто відзначити і, як завжди, професійну роботу Андрія Юрченка, який створив цікавий (і пізнавальний!) відеоряд про життя та творчість Олександра Білаша.
«У цьому році Олександру Білашу виповнилося б 95 років, свою творчу працю Олександр Іванович розпочав 70 років тому, - розповідає авторка програми “Два кольори”, музична керівниця Запорізької обласної філармонії Оксана Гопка. - Це знакова постать для української музики, української культури! Він був різноплановим митцем.
Ми зробили акцент на піснях, але в нього багато і більш серйозної музики, вона дуже цікава. Так, я співала монооперу Олександра Білаша “Балада війни”, ця музика не схожа на ту, яку ми сьогодні слухали.
У нашу програму ввійшли як дуже відомі пісні, їх виконують багато співаків (“Два кольори”, “Осіння пісня”), так і ті, які мало чуємо ("Моя ти”). Ми не хотіли брати тільки хіти, хотіли, щоб звучали і інші мелодійні пісні композитора, які мало відомі глядачам.
У цій програмі вся наша творча група намагалася показати видатного українського композитора Олександра Білаша різносторонньою людиною, адже Олександр Іванович не тільки писав музику, складав вірші, він ще й грав на багатьох музичних інструментах — дуже добре, професійно”.
Як створювалася пісня “Два кольори”
Юлій Гаврилов, ведучий програми, артист розмовного жанру:
“Одна з найвідоміших пісень Олександра Білаша створена у співавторстві з Дмитром Павличком. Друзі побачили жінку з накинутою на плечі хусткою — на чорному тлі яскраві троянди. Не помітити цієї краси було неможливо!
“Червоне — то любов, а чорне — то журба”, - влучно зауважив поет. На хвилі творчого піднесення митці створили пісню за півгодини.
“Дмитре, ми з тобою створили таке, що нас переживе”, - сказав Олександр Білаш другу і багаторічному співавтору”.
Ці слова Олександра Івановича виявилися пророчими — пісня здобула всесвітню славу і пережила своїх авторів: Герой України, лауреат Національної премії України імені Т.Г. Шевченка Олександр Білаш помер 6 травня 2003 року, Герой України, лауреат Національної премії України імені Т.Г. Шевченка Дмитро Павличко відійшов у засвіти 29 січня 2023 року.
Фото: Запорізька обласна філармонія
