Військовослужбовиця Національної гвардії України та відома запорізька веслувальниця Лариса Жалінська втекла до росії.
Про це стало відомо з її інтерв'ю пропагандистському телеканалу RT (Russia Today).
«Сьогодні мої дії багато хто кваліфікує як втечу в росію, але я б не вважала це втечею. Я б це назвала поверненням на батьківщину, на історичну батьківщину. Я є росіянкою за національністю, моє рідне місто - це місто Приморськ Запорізької області російської федерації, я була російськомовною і закінчила російську школу", - заявила зрадниця.
Окрім цього, Лариса Жалінська повідомила, що її змусили служити в Нацгвардії, тому вона накопичила гроші, аби втекти до РФ:
"Для того, щоб реалізувати план втечі, знадобилось, звісно, багато часу, аби не викликати підозр у військовій частині", — розповіла перебіжчиця.
За її словами, вона скористалася правом військовослужбовців на відпустку з можливістю виїзду за кордон, придбавши туристичну путівку до Чехії. Жалінська оформила другий закордонний паспорт, не повідомивши про це командування, та через Білорусь дісталася Росії.
«Раніше за допомогою Telegram-каналів і друзів з Росії я знайшла перевізників, які вивозять зі Львова до Польщі і там допомагають через спеціальні чати знайти перевізників, які вже перетинають польсько-білоруський кордон. Також за допомогою друзів з Росії було куплено квиток на літак мінськ-москва», – заявила перебіжчиця.
Жалінська була багаторазовою чемпіонкою України з академічного веслування, на останньому для неї чемпіонаті України у 2024 році на рахунку спортсменки дві бронзи та срібло, в 2023 році вона мала чотири золота.
У лютому 2021 року Жалінська, на той момент редактор сайту каналу “Z”, стала бронзовим призером чемпіонату світу по веслуванню у приміщеннях.
Лариса Жалінська за спеціальністю - журналістка, вона закінчила факультет журналістики Запорізького національного університету, працювала в місцевих газетах та телеканалах (зокрема у "Наше время плюс", МТМ).
У 2021 році отримала звання майстра спорту України міжнародного класу з академічного веслування. У тому ж році спортсменка стала військовослужбовицею НГУ, служила у частині 3033, восени 2024 року вона зникла. І ось тепер стало відомо про її зраду — Військовій Присязі і Україні
Президент Федерації академічного веслування України (ФАВУ) Володимир Власенко прокоментував Tribuna.com ситуацію з Ларисою Жалінською.
– Позиція наступна – довічна дискваліфікація та позбавлення звань і нагород. Рішення вже прийняте, проголосоване Виконкомом та подано до Міністерства молоді і спорту.
- Тобто це все переведено в юридичну площину, а процес запущений?
- Не те, що запущений – з боку федерації навіть завершений. Як тільки ми дізналися та подивилися в ютубі те відео, то одразу була реакція Запорізької обласної федерації. Потім – рішення від комісії атлетів.
- Під час інциденту Жалінська перебувала на контракті зі збірною?
– Ні. Вона слабка веслувальниця, чесно кажучи. Виступала в легкій вазі, в якій на Олімпійські ігри у нас ніхто ніколи особливо не розглядався. Вона – «така», для статистики. Вона явно з якимись психічними вадами. Тут без перебільшень. Я так не спілкувався з нею, але знаю, що завжди виникали якісь проблеми з психікою.
- Чи виїжджала Жалінська за кордон за дозволом Міністерства під час повномасштабного вторгнення?
- Ні. У неї навіть не було передумов для виїзду. Вона нічого такого не вигравала у сезоні, не комплектувалася у збірні, які виїжджали для участі в міжнародних змаганнях. Тобто всі її досягнення – чемпіонка України, а також десь здобула звання майстра спорту міжнародного класу в якомусь неолімпійському класі.
- Чи були раніше з нею проблеми на тлі громадянської позиції?
– Ні, не було. Навпаки – навіть якщо виступала десь, то з прапором штурмової бригади. Інцидентів я, наприклад, не помічав. У нас молодь як тільки щось таке бачить, то одразу реагує агресивно. Саме молодь, навіть не з боку федерації. Тому раніше від неї такого не виходило.
Точка зору
Валерія Зацна, веслувальниця:
"Я з нею тренувалась в нашому спорт клубі, спілкувались, якось навіть поверталися додому разом, вона неподалік від мене жила. Про тварин з нею розмовляли, про її конфлікт з тренером тощо.
Тренувалась вона просто фанатично, дивилась і не могла зрозуміти, як людина взагалі то може витримувати. Дивилась на її фото і був шок. Якби вона в якусь іншу країну побігла - чесно, зрозуміла б (вона нестандартна дівчина, в Україні все ще є гомофобія, плюс відношення до спортсменів в Україні набагато гірше, ніж в інших країнах).
Але в рашку, ще й з такими заявами і поясненнями... На мій погляд, це чи якась сильна вербовка та зомбування разом з психпроблемами. Але то обвинувачення в зраді не відміняє. Прикро".