У Запорізькому обласному художньому музеї відкрилася велика виставка відомого запорізького художника, талановитого живописця, графіка, педагога Антона Шеретова.
Це перша персональна виставка митця, який нещодавно відзначив 55-річчя, у цьому музейному просторі. Багато років роботи Антона Шеретова можна було побачити в галереї Art, засновником якої він є.
Невеличка галерея в 5-поверхівці на вулиці Сталеварів до пандемії понад 10 років радувала глядачів майже щомісячними виставками. Галерист виставляв роботи відомих сучасних митців України і закордоння, свої персональні виставки проводив нечасто.
Ще показував творіння талановитих учнів живописної школи-студії, яку заснував у 1998 році і яка успішно працює і зараз. А от виставки в галереї Art L з 2022 року Антон Шеретов не проводить.
Тому він з величезною радістю прийняв пропозицію музейників виставити свої роботи, яких у нього зібралося чимало.
"Відкриття виставки - це свято для художника, для нас і для відвідувачів, - зазначила, відкриваючи виставку, в.о. директора музею Інга Янкович. - Напередодні зими ми відкриваємо таку яскраву виставку! Подивіться, як тут все тут життям!
Антон Шеретов - прихильник натури, від якої отримує сили для життя, він любить виходити на природу з мольбертом.
Масштабні експозиції цікаві не тільки глядачам. Вони корисні і самим митцям, які отримують можливість поглянути на свої твори трошки збоку. Бо кожна експозиція - це також витвір мистецтва, де для кожної роботи віднайдене найкраще місце.
На двох поверхах музейного простору розміщені 78 робіт художника, виконаних в різних техніках: пейзажі, натюрморти, портрети. Вони, дійсно, приваблюють погляд яскравістю кольорів, реалізмом зображених людей і предметів.
"Відкриття — це свято, яке ми робимо для відвідувачів, і я дуже вдячна Антону Шеретову за ці прекрасні роботи, які він представив на виставці, - зазначила кураторка виставки Ольга Дворна. - - У 2023 році музей відновив виставкову діяльність і майже кожного місяця відкриваємо нову виставку. І так вже другий рік!
Я сама інколи дивуюся, як нам це вдається. Ми дуже вдячні запорізьким художникам, які під час війни знаходяться у нашому місті, активно працюють і видають нам такий результат.
Ольга Дворна розповіла, що виставку у музеї планували відкрити до 55-річчя художника, але "він дуже прискіпливо ставиться до своїх робіт, тому її трішечки затягнули".
"Виставка велика, вона представляє художника з найкращої сторони. Роботи в основному останніх років, але є й раннього періоду його творчості. Антон Шеретов - художник пленеру. Пленер для нього - своєрідна містерія єднання з природою, коли художня майстерня розширюється до меж всесвіту та народжуються нові чудові горизонти.
Роботі з натури художник надає особливого значення, адже природа є найкращим вчителем. Пейзажі Антона захоплюють, вони передають відчуття простору, повітряності і свободи.
Більшість пейзажів написані у передмісті Запоріжжя, де Антон проводить вільний час. Він бере з собою мольберт, щоб писати природу саме так, як вона виглядає, без студійної ідеалізації. Працює одразу на полотні, не роблячи етюди або замальовки.
Він живе природою, надихається нею. І ми бачимо дуже серйозні роботи, вони музейного масштабу.
А його натюрморти — яскраві, теплі, бо увібрали в себе наше південне сонечко, з плодами, які вирощують наші люди, вони на сьогоднішній день свого роду арт-терапія для відвідувачів. Дуже вдячна Антону за те, що зробив це свято".
Своєю чергою Антон Шеретов подякував музейникам за запрошення зробити виставку. А слова особливої подяки художник адресував запоріжцям - за те, що завжди відчував їх підтримку.
В експозиції є роботи не тільки з майстерні художника, а й з приватної колекції Володимира Ведясова, який, на жаль, нещодавно відійшов у засвіти.
"Найраніша робота на виставці - 1992 року. Я випадково побачив її у Володимира Миколайовича, - згадує Антон Костянтинович. - Це етюд, який я писав, коли вчився в Дніпропетровському художньому училищі імені Вучетича. Я попросив її для виставки”.
На виставці також можна побачити ще кілька робіт з колекції Володимира Ведясова. Це серія кримських етюдів, зроблених до 2014 року. У Криму, у селі Кішлав неподалік Феодосії, народився батько Антона.
«Це моя мала батьківщина, я дуже часто бував у Криму до печальних подій», - говорить митець.
На картинах – набережна Феодосії, платанова алея, пам’ятник-фонтан, присвячений дружині Айвазовського, замок Стамболі у сніговому вбранні, дорога на Коктебель, краєвиди довкола нього.
Біля цих робіт ми зустрілися з вдовою Володимира Ведясова Іриною Василівною.
"Він був закоханий в роботи Шеретова, отримував насолоду, коли їх купував. До кожної підбирав рамочку - щоб картина виглядала як діамант в оправі. Коли помирав, перед ним були картини Антона. Я їх міняла. Мріяв, щоб у Антона була виставка. Дзвонив і казав: "Ну коли вже?" - згадує Ірина Василівна.
До речі, у цій невеличкій кімнатці музею, де представлені роботи Антона Шеретова з колекції Володимира Ведясова, а також його власні картини — переважно це пейзажі - дуже приємна аура, бо усі роботи надзвичайно атмосферні.
Про творчість
Шанувальники творчості художника, напевне, пам'ятають, що у галереї Art L виставлялися яскраві олійні картини Антона Шеретова. Зараз же багато пейзажів виконані у техніці пастелі. Так, останні три роки художник працював винятково у ній.
"Мені пастель подобалася завжди. Але у продажу були матеріали дуже поганої якості — корейські, китайські, наша подільська. А якось до мене у руки попав гарний матеріал - учні принесли до студії фарби голандського та німецького виробництва. І коли я їх спробував, відчув великий потенціал.
Придбав набір, і в перший же день, коли вийшов на пленер з гарною пастеллю, зробив дуже хорошу роботу, просто шедевр. Це було те, про що я мріяв. Тож я перемкнувся і з головою занурився у цей матеріал. Накупив на шалені гроші матеріал провідних фірм-виробників. Я від нього у захваті. Відчуття, що до цього мене тримали у чорному тілі, а тепер я вирвався з цієї "в'язниці".
Три роки художник працював з пастеллю, а кілька тижнів тому у нього виникла думка повернутися до олійного живопису, але з новими, більш якісними матеріалами. Прогуглив, і зрозумів, що пастель — це не найдорожчий матеріал, як він думав.
"Від якості фарб дуже багато залежить, відкриваються нові можливості. Водночас вони накладають відповідальність: ви маєте змінити усталені прийоми, технічні підходи, інакше ваша творча "машина" розвалиться. Це виклик і водночас - як ковток свіжого повітря», - поділився Антон Костянтинович.
За його словами, останні роботи олією дуже цікаві вийшли. "Їх поки що дуже мало, але радують дуже сильно", - каже митець. На виставці їх немає - не встигли висохнути через сиру погоду.
Художник має намір тепер працювати "косичкою" - то пастеллю, то олією, то аквареллю. А в графіці хоче спробувати старовинну техніку "срібна голка", у якій працювали майстри епохи Відродження, до відкриття графіта.
"Ми зараз малюємо графітними олівцями, і не задумуємося, що цьому винаходу лише 300 років. До цього працювали сріблом на спеціальному покритті - левкасі. На якому майже неможливо щось підтерти чи виправити.
Ще одна складність в тому, що олівцем ви можете одразу досягти насиченості, а у "срібній голці" насиченості не буває. Зате там є глибина. А ще срібло з часом темніє.
Особливість така: зробив малюнок - він блідий. Проходить тиждень - він стає яскравішим, через місяць - іще яскравішим. Хотілося б подивитися, якої виразності може досягти робота через 100 років", - каже художник. - До речі, в Америці регулярно проходить конкурс художників, які працюють у техніці "срібна голка". Може, колись візьму у ньому участь".
Такий цікавий момент. Як розповів митець, деякі художники вважають, що з віком цікавість до творчості затухає, а фарби набридають. "У мене усе навпаки, відчуття протилежні: молю вищі сили, аби день подарували, щоб я міг працювати! Ви мені тільки часу дайте!- зізнається Антон Шеретов.
В окремій залі - роботи учнів
Потужну академічну живописну школу-студію з викладанням основ живопису, малюнку і композиції Антон Шеретов відкрив у 1998 році. Уроки малювання для дітей проводить арт-менеджерка і художниця Тетяна Шувалова.
Працює і студія, якій не бракує відвідувачів. Учні різні за віком: хтось готується до вступу на мистецькі спеціальності, хтось розширює своє світосприйняття, для когось - це хобі, потреба самореалізації, відпочинку, перезавантаження, а, можливо, і арт-терапія. Педагог передає студентам свій досвід, любов до мистецтва.
До речі, найкращі роботи своїх учнів Антон Шеретов представив на своїй персональній виставці в окремому залі. Серед них - програміст Максим Калін.
За словами Антона Костянтиновича, Максим працює в комп'ютерній фірмі, яка пише програми для фірм в США, Англії та інших країнах.
"Я навчаюсь з 2015 року. Вчусь академічному рисунку, живопису. Комп'ютери набридають, цифрова атмосфера тяжіє...
Кожного разу, коли приходжу в майстерню, переключаюся на мистецтво - цікаве, глибоке. Там мольберти, фарби і жодного комп'ютера. Сидиш, малюєш. Для мене це справжня віддушина. Той досвід і знання, які дає Антон Костянтинович, дуже надихають для подальшої роботи. Розумію, що треба ще вчитися і вчитися! Дуже вдячний йому за науку, - розповів Максим Калін.
В експозиції можна побачити кілька його робіт. Одну, написану у 2023 році, автор назвав "Ворон".
"Вона страшна. Адже зображена пітьма, яка насувається на Запоріжжя, коли восени росіяни вдарили по житловому будинку. Його немає на картині, тільки дерево стоїть неживе. Там же руїни були...
Це відчуття страху, коли вони лізуть на Запоріжжя, коли з того боку літають ракети. Не малював руїни, показав символ — неживе дерево.Місто стоїть, а на нього лізе пітьма", - розповів автор картини.
Для Максима Каліна - це перша виставка, на яку він представив свої талановиті роботи. Каже, за цей час їх зібралося дуже багато, не знає вже куди й класти.
Є сподівання, що після закінчення повномасштабної війни Антон Шеретов відновить у галереї Art L виставкову діяльність і знову знайомитиме запоріжців зі своїми роботами і роботами своїх талановитих учнів.
