За минулий рік у Запорізькому академічному обласному українському музично-драматичному театрі ім. В.Г. Магара проведено 198 вистав та концертів, на яких побували понад 28 тис. глядачів.
2024 рік став для колективу роком, який не зважаючи на всі випробування, довів, що адміністрації театру вдалося забезпечити системний творчо-виробничий процес щодо здійснення постановок прем’єрних вистав і концертів, організувати прокат діючого репертуару, напрацювати певний алгоритм дій, направлений на збереження кадрів, безпеку відвідувачів і працівників театру та продовжити активну волонтерську роботу.
Про те, як це вдалося, а також про своє бачення театру, досягнення та плани на майбутнє у Центрі журналістської солідарності Запоріжжя розповідали директорка-художня керівниця Запорізького академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. В. Г. Магара Наталія Власова, заслужена артистка України Ольга Беженарь, заступниця директора Тамара Камлик, поетеса і драматург Наталія Ігнатьєва.
“Сьомий місяць на посаді, але здається, що я тут завжди”, – так із усмішкою розпочала свій виступ Наталія Власова. Вона поділилася тим, як вдалося перетворити виклики на можливості.
“Ми системно підійшли до організації роботи. Зараз театр працює злагоджено, а наш колектив поповнився 35 новими фахівцями. Наразі в театрі працюють 207 осіб – від артистів до технічного персоналу”.
За цей час вдалося не лише зберегти творчий потенціал театру, але й суттєво розширити репертуар.
“Ми починали сезон із 13 вистав. Зараз їх уже 45, і це свідчення колосальної роботи. Відновлені такі постановки, як «Тев’є-молочник» та «Гетьман Мазепа», створено новий концерт «Музика вільних», – розповіла пані Наталія.
Варто зазначити, що вистави Г. Горіна «Тев’є-молочник» і музичну казку “Пан Коцький” відновив режисер-постановник Віктор Попов, який свого часу їх і поставив. Потім Віктор Васильович в силу обставин покинув театр, а своє повернення у минулому році відзначив поверненням у репертуар двох гарних вистав.
Попередній виконавець головної ролі — ребе Тев’є народний артист України Олександр Гапон, на жаль, вже пішов у засвіти. У оновленій виставі його грає заслужений артист України Євген Козьмік.
А роботу щодо відновлення та вводу нових акторів до вистави Б.Лепкого “Гетьман Мазепа”, яка успішно введена у прокат, провела народна артистка України Оксана Туріянська. Провідна актриса театру грає одну з головних ролей — дружину генерального судді Кочубея Любов Федорівну.
Також у театрі з’явилася літературно-драматургічна частина, яку очолила поетеса, драматург Наталія Ігнатьєва.
“Це важливий крок для академічного театру, адже тепер ми маємо змогу працювати над унікальними текстами, що відповідають нашому часу”, – додала директорка.
"У нас зараз справжнє шалене творче колесо: маса завдань, починаючи від організаційних і завершуючи творчими. Тільки-но ми завершили підготовку до творчого вечора Ольги Беженарь, а вже на черзі – поетичний театр", – поділилася Наталія.
Вона наголосила, що попри всі складнощі, зокрема прильоти біля її дому, робота в театрі надихає і заряджає. "Ти заходиш до театру, і тебе поглинає атмосфера роботи. У творчості завжди знайдеться місце для суперечок, жартів, сміху та нових знайомств. Саме це не дає часу на зневіру чи страх", – зізналася Наталія Ігнатьєва.
Особливу увагу поетеса приділила відродженню поетичного театру, який стартує 9 березня в межах Шевченківських днів.
"Ми хочемо показати Шевченка сучасного, переосмисленого, але без зайвого просвітництва. Театр більше показує, ніж розказує", – зазначила Наталія.
Вона підкреслила, що завдяки молоді, яка прагне грати, співати й імпровізувати, класика оживає й отримує нові сенси. Ольга Беженарь, заслужена артистка України, бандуристка та вокалістка, продемонструвала частину свого унікального репертуару. Її талант вражає не лише класичним виконанням, а й новаторським підходом.
“Музика – це те, що дарує надію, навіть у складні часи”, – сказала пані Ольга. 30 січня на глядачів чекає її творчий вечір, прем’єра яскравого концертного дійства. В ньому візьмуть участь друзі та колеги бандуристки.
Ольга підкреслила, що концертна програма включатиме нові твори для бандури з оркестром, зокрема композиції В'ячеслава Тодики.
"Бандура – це інструмент, який розвивається, як у технологічному аспекті, так і в репертуарі. Дуже важливо, що композитори продовжують створювати нові твори, і ми з радістю їх представляємо", – наголосила артистка.
«Час української музики” - таке наразі визначення музичного напрямку театру, який відзначається продовженням напрацювання творчих робіт щодо популяризації української музики, особливо її патріотичного напрямку.
Як розповіла Наталія Власова, репертуар оркестру, виконавців поповнився новими творами, які написані в часи війни та пов’язані з увічненням пам’яті захисників України. Здійснене аранжування багатьох класичних творів українських авторів.
Однак, як і багато інших українських театрів, заклад зіткнувся з нестачею професійних вокалістів. "Наші зусилля поки що не дають бажаного результату, тому ми розширюємо пошуки по всій Україні. До того ж, отримали можливість провести міжнародний конкурс пам’яті Квітки Цісик, щоб відкрити нові імена", – підкреслює Наталія Федорівна.
Тамара Камлик, заступниця керівника театру, звернула увагу на стан творчого колективу: "Після складного періоду, коли театр фактично зупинився, Наталія Федорівна вдихнула нове життя в нашу роботу. Ми не лише зберегли досвідчених фахівців, але й активно залучаємо молодь," – зазначила пані Тамара.
Особливу роль, за її словами, відіграє глядач:
"Наші вистави відвідують тимчасово переміщені особи, сім’ї військовополонених, військові. Театр став хабом психологічного розвантаження. Після кожного виступу ми відчуваємо, що культура має жити, навіть у такий важкий час," – поділилася Тамара Іванівна.
Говорячи про плани, вона додала: "Ми не тільки стали майданчиком для інших театрів, а й прагнемо гастролей і участі у театральних фестивалях, адже театр без репертуару, глядача і гастролей – це просто будівля. Ми відвідаємо Кам’янське, Дніпро, а згодом і Київ. Український театр повинен звучати на повну силу".
У 2025 році театр готує одразу кілька прем’єр. "Режисер Віктор Попов працює над виставою «Мати» за п'єсою Карела Чапека. Це буде неординарне дійство, яке змусить глядача і поплакати, і замислитися, але водночас подарує надію," – розповідає пані Власова.
Ще однією яскравою подією стане музична вистава "Танго. Кавер-версія", прем’єра якої відбудеться до Міжнародного дня театру.
Театр також відновив роботу в Національній спілці театральних діячів України, що дозволило долучитися до конкурсів і фестивалів.
"Наші вистави «Тіні забутих предків» і «Людожерчик» вже пройшли в другий тур конкурсу «Січеславна». Сподіваємося на перемогу," – поділилася пані Наталія.
Театр стикається і з низкою технічних проблем. Керівник зізнається, що технічний стан сцени і обладнання залишає бажати кращого.
"Наш світловий пульт, розрахований на 8 років, працює вже 16. Круг сцени повністю зношений, а новий механізм коштує близько 1,5 мільйона гривень. Шукаємо підтримку у партнерів з Європи, пишемо листи посольствам. На жаль, ми не можемо розраховувати лише на квиткові доходи, адже багато наших глядачів – це люди, які потребують підтримки".
Завдяки таланту і креативності колективу навіть прикраси для новорічного фоє було створено власноруч.
"Наші майстрині виготовили унікальні ляльки-мотанки, розписали ялинкові прикраси петриківським розписом, а гілочки калини зробили з підручних матеріалів. Це приклад того, як натхнення перетворює прості речі на щось унікальне", — розповідає Наталія Власова.
“Ми працюємо, щоб дарувати людям радість та емоції, створювати вистави, які надихають. Незважаючи на складнощі, творчі люди завжди знайдуть вихід і зможуть створити справжнє мистецтво навіть із найменшими ресурсами”, – підсумувала Наталія Власова.
Театр Магара продовжує розвиватися, попри всі виклики. Його команда демонструє приклад натхненної праці, готовності до змін та любові до свого глядача.
Світлана Карпенко, Ірина Єгорова