У ЦКП Титан три дні поспіль показували хореографічну інтерактивну виставу "Як то сталось, що все склалось?".

Цією прем'єрою театр Танцю завершував свій перший сезон у складі театральної платформи "Дім актора".

У театрі "Як то сталось, що все склалось?" анонсували так: "Вистава буде незвичайною, навіть експериментальною, бо її творитимуть не лише танцівники, а й глядачі.

Це вистава-виклик, мистецьке дослідження, де від однієї події може утворитися декілька нових різноманітних історій.  Переглядаючи кожну картину, пропонуємо не шукати вже закладений митцями сенс, а створити його власноруч. Розповісти про своє бачення світу, свою колірну гаму, аби артисти змогли побачили себе очима спостерігачів.

У цій виставі дійовими особами будуть не лише танцівники, а й сам простір, музика, текст, світло і, звісно ж, глядачі".

Кількість глядачів на кожній виставі була однакова - 64. Таке обмеження пояснюється особливістю задуму її творців - на кожній з восьми окремих невеличких локацій було по 8 стільців.

На початку вистави і у фіналі сцени були спільні. Решту глядачі дивились у локаціях, які відвідували в різному порядку - згідно з путівником.

Перед початком вистави головна адміністраторка "Дому актора" Дарина Височина знайомила глядачів з концепцією вистави, а також видавала кожному путівник глядача і опитувальник. 

"Путівник допоможе прокласти свій особистий маршрут подорожі простором і часом, а опитувальник - скласти усі фрагменти побаченого в єдине ціле. На сцені ви будете творити свою особливу виставу. Після перегляду кожної сцени ми пропонуємо вам записувати свої слова-асоціації.

Після того як ви поділитися враженнями, ми зберемо їх, згенеруємо, і створимо картинку образу вашої вистави, яка утворилася після перегляду. І впродовж тижня надішлемо результат кожному, хто залишить контакт.

Тому пропонуємо вам дозволити собі не лише споглядати і сприймати мистецтво як воно є, а й створити свої сенси, насолоджуючись присутністю тут і зараз", - зазначала Дарина.

У путівнику зазначалося, що глядачі складуть свою виставу з "Простору, Музики, Світла, Слів, Мови, Танцю і Руху"

Заінтриговані, з путівником та опитувальником, глядачі йшли дивитися прем'єру театру Танцю.

30 червня остання вистава  першого сезону розпочалася з хвилини мовчання в пам'ять про загиблих захисників країни і жертв ракетного удару по Вільнянську.

Незвичним було усе під час вистави "Як то сталося, що все склалося?". розпочинаючи з того, що глядачі переміщувалися і знаходились в одному просторі з танцівниками, які рухалися босоніж. Тому під час вистави глядачі могли перебувати на сцені босоніж, в шкарпетках або бахілах, якщо не хотілося роззуватися.

Сцена була розподілена на коридор і 8 локацій, які відокремлювалися чорною тканиною. Дійство відбувалося одночасно на усіх локаціях (на одній задіювалося зорове сприйняття, оскільки глядачі бачили на екрані текст).

Танцівники демонстрували мистецтво володіння тілом, шикарну пластику буквально на відстані витягнутої руки - при бажанні до них можна було доторкнутися.

У їхніх рухах кожен бачив щось своє, і власні асоціації бажаючі занотовували в опитувальнику. Мені в голову приходили лише назви стихій - вітер, вогонь, хвилі тощо.

Вистава дуже динамічна, адже в 1 годину 15 хвилин її творцям треба було вмістити 10 сцен.

Режисерка вистави - головна балетмейстерка Тетяна Тізенберг. Про танець вона каже так: "Танець для мене - це безперервна гра з простором і часом, це рух і все, що є між ним, це неповторність". І ця філософія повністю відображена у прем'єрній експериментальній виставі.

Інтерактивне дійство - це, без сумніву, новий формат хореографічних вистав у Запоріжжі! Прем'єра показала, що оновлений театр Танцю, якому рік тому противники театральної реформи пророкували занепад, ще не раз порадує своїх шанувальників крутими виставами. Початок покладено!

Фото авторки та з фейсбук-сторінки Театру танцю