У Запорізькому обласному історико-краєзнавчому музеї імені Я.П. Новицького відбулася презентація ювілейного, 25-го номера наукового щорічника «Музейний вісник».

У заході взяли участь заступник директора-начальник управління міжнаціональних відносин та охорони культурної спадщини департамента культури, туризму, національностей і релігій ЗОДА Павло Мяло, перший заступник голови Бердянської РДА Ірина Півень, спеціаліст з історико-культурної спадщини департаменту культури і туризму Запорізької міської ради, історик Папвло Кравчук, керівник крафтових музеїв Запоріжжя Михайло Мордовськой, науковці, краєзнавці, керівники закладів культури та працівники музею.

З привітальним словом виступила директорка обласного історико-краєзнавчого музею імені Я.П. Новицького Вікторія Водоп’ян.

Як зазначалося на презентації, ювілейний випуск об’єднав 33 статті 34 авторів із різних куточків України та світу: Запоріжжя, Києва, Харкова, Полтави, Тростянця, Хмельницького, Гуляйполя та Амстердама.

Збірка традиційно поділена на розділи: «Музеєзнавство», «Історія», «Природа», а також містить матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Музеї України: сучасні сенси культурних інституцій. Запрошення до діалогу», що пройшла у вересні 2025 року.

Музейники розповідають про свій досвід роботи, про вивчення та систематизацію музейних колекцій, про використання музейних експозицій в освітній діяльності, про історію своїх музеїв і про їхні проблеми в умовах війни.

«Вихід 25-го номера «Музейного вісника» — це знакова подія, що свідчить про незламність української науки та культури. Попри виклики війни, музейна спільнота продовжує свою дослідницьку та просвітницьку місію», - підкреслювали учасники презентації.

Ключові теми випуску:

Музеєзнавство та виклики війни: С. Пустовалов і Л. Чухрай презентують проєкт музеєфікації пізньоскіфських городищ Нижнього Дніпра. І. Коробова та М. Єльникова діляться досвідом оновлення експозиції про визвольні змагання (1914–1923 рр.) у сучасних умовах.

Історична ретроспектива: Охоплює період від XVIII ст. до сьогодні. О. Чайка досліджує роль українського плуга в освоєнні степів, а В. Лініков представляє фундаментальне дослідження побуту робітників Дніпробуду з промовистою назвою: «Паскудно готують, мало дають».

 Міжнародна співпраця: Стаття Є. Гавронські та Г. Шаповалова висвітлює результати роботи експедиції «Центру археології та історії Дніпра» 1990 року, яка збагатила фонди музею унікальними експонатами

 Природа та екологія: Н. Корінець аналізує критичний стан заповідника «Асканія-Нова» в умовах окупації та війни, а дослідження Олександра та Оксани Подпрятових розкриває зміни екосистеми річки Каратиш через людську діяльність.

Культурний спротив: В. Водоп’ян у своїй роботі доводить, що музей у прифронтовому регіоні — це не лише сховище старожитностей, а потужний простір для формування національної ідентичності.

У розділі «Хроніка» редакція віддала шану колегам і друзям музею, які пішли з життя цього року. Окрему увагу також приділено 215-річчю Балківської Свято-Успенської церкви (О. Миргородська) та шевченківським місцям у Запоріжжі (Ю. Слободяник).

Рубрика «Колонка думок» представлена розвідкою П. Бєліна «Як виник топонім "Крим"?», у якій автор пропонує власний погляд на етимологію назви півострова та аналізує історичні версії її походження.

Фото: обласний історико-краєзнавчий музей ім. Я.П. Новицького