Вона народилася та мешкає на Житомирщині. Ніколи не була у Малій Токмачці і не мала там рідних чи друзів. Але, одного разу почувши про це прифронтове селище, присвятила йому вірш.
Довгі роки пані Надія займалася малюванням. А ось писати вірші почала 5 років тому і вважає це Божим даром. Оскільки поетичні здібності з’явилися після того, як вона несла обов'язки скарбника при церкві. Наснага жінки вражає: за цей час у неї з’явилося чотири власних збірки поезій та більше п’ятдесяти колективних.
«Муза часто реагує на обставини, - ділиться поетеса. - Про незламну прифронтову Малу Токмачку дізналася із випусків на ютубі, після чого написала про неї вірш».
Також, окрім написання віршів, пані Надія робить надзвичайно важливу справу – плете маскувальні сітки для наших Захисників (керівниця осередку Катя Романчук).
Редакція «Трудової слави» публікує вірш про Малу Токмачку аби підтримати дух усіх мешканців цього колись мальовничого села, зруйнованого, але не підкореного російськими загарбниками.
ВЕЛИКА, ХОЧ МАЛА ТОКМАЧКА
Поперек горла вам Токмачка
Й себе ковтнути не дає!
Важка для рішення задачка,
Хоч ворог ще не визнає.
Навіщо їм здалась Токмачка?
Хай краще збережуть своє.
Не йде до рук чужа конячка,
Ще й копитами в зуби б'є!
Вже довгий час іде обтачка -
Міцний характер свій кує,
Не піддається їм гордячка
Й рекорди стійкості поб'є!
Вона бунтарка, не батрачка,
Скоритись гордість не дає,
Мала нескорена Токмачка
Чужинця прав не визнає!
Від злоби в ворога гарячка -
Торочить вперто про своє,
Зведе щелепи вам балачка -
Не зазіхай, де не твоє!
Підгузків не завадить пачка,
Хто рапорти наверх здає,
Наб'є оскому вам Токмачка
Й розплати час вже настає.
23.04.2026 р.
Підготувала Капітоліна Будняк
Фото з особистого архіву Надії Циби
