Після демобілізації захисники і захисниці намагаються максимально швидко повернутися до цивільного життя та інтегруватися в різні його сфери. Одним із першочергових завдань для них є працевлаштування. Від початку повномасштабного вторгнення до Запорізької обласної служби зайнятості звернулися понад 1600 ветеранів і ветеранок, із них 320 були працевлаштовані.
Окрім пошуку роботи, до служби зайнятості звертаються для здобуття додаткової освіти, проходження навчання та опанування нової професії. Про це в коментарі «Трудовій славі» повідомила директорка Запорізької обласної служби зайнятості Зінаїда Бойко.
«Робота з нашими захисниками та захисницями є пріоритетною для служби зайнятості. І попри те, що сьогодні багато наших військових звільнені в запас, ми розуміємо, що недостатньо велика їхня кількість звернулася до нас саме з питань пошуку роботи чи отримання інших послуг, – зазначила керівниця. – З кожним днем збільшується кількість звернень від захисників і захисниць. Тому саме зараз той період, коли ми повинні навчитися максимально ефективно надавати послуги, яких вони потребують. Сьогодні ми працюємо в усіх осередках Запоріжжя, які об'єднують наших захисників, – це простір «Ветеран Про», хаби військових адміністрацій, реабілітаційні центри тощо. Ми розповідаємо про всі послуги, які держава надає через службу зайнятості».
Ветерани шукають роботу ближче до родини
Мешканець села Преображенка Віталій Левченко працював в Оріхівському ліцеї. У 2015 році він став на захист України, а з початком повномасштабного вторгнення знову долучився до лав Збройних сил України. Через стан здоров'я Віталій був змушений завершити військову службу. Після демобілізації почав шукати роботу. За допомогою він звернувся до центру зайнятості.
“Мені телефонували фахівці та пропонували різні варіанти роботи. Я їздив на співбесіди, дивився, що мені з цього підійде. І влаштувався до однієї з фармацевтичних компаній. Нині тут працюю 2,5 роки”, – розповів чоловік.
Під час пошуку роботи Віталій Левченко стикався з різними труднощами: не підходила вакансія або графік роботи, або місце її розташування, де складна транспортна розв’язка.
“Перші труднощі, з якими стикнувся я та мої побратими, – це питання житла. Кожен хоче, щоб робота була ближче до дому, платили гідну зарплату. Не менш важливе й транспортне сполучення. Наприклад, моя освіта дозволяє працювати у сільськогосподарській сфері, але складно добиратися на роботу за межі міста», – зазначив ветеран.
За його словами, роботодавці охоче беруть на роботу колишніх військових.
«У нашій фірмі працює багато колишніх військовослужбовців. Хтось звільняється, хтось приходить новий. Деякі побратими звільнялися з роботи через те, що їхні родини виїхали за кордон або в іншу область. Тому вони шукають роботу ближче до родини»,– зауважив Віталій.
Набувають нових навичок
Директорка Запорізької обласної служби зайнятості акцентує увагу, що під час війни ветерани набувають нових навичок і прагнуть знайти роботу, яка відповідає їхньому новому досвіду та професійним компетенціям.
«Ветерани, які повертаються до цивільного життя, не завжди продовжують працювати за тими компетенціями, які мали до початку війни. Сьогодні ми бачимо, що під час проходження військової служби вони набувають нових навичок. І саме це впливає на вибір майбутньої професії, – розповідає Зінаїда Бойко. – Багато екс військових хочуть навчатися та опанувати нову професію, яка більше дотична до тієї, яку вони мали під час проходження військової служби. Чимало наших ветеранів сьогодні прагнуть навчатися на охоронників і працювати в охоронних підприємствах. Є й ті, хто був водієм на фронті, й хоче продовжити працювати в цій сфері. Також вони навчаються на логістів, операторів БПЛА тощо».
Служба зайнятості активно співпрацює з органами місцевого самоврядування, які безпосередньо працевлаштовують у своїх громадах фахівців, зокрема за спеціальністю «фахівець із супроводу ветерана».
Гранти для захисників та їх родин
Зінаїда Бойко також зазначила, що для ветеранів та ветеранок важливою можливістю є отримання грантів на започаткування або розвиток власної справи. Від початку повномасштабного вторгнення служба зайнятості надала 54 гранти як самим захисникам і захисницям, так і членам їхніх родин.
«Минулого року перелік осіб, які можуть отримати ветеранський грант, розширився. Сьогодні цією можливістю можуть скористатися не лише один із подружжя, а й батьки та діти захисників. Тільки цього року на започаткування власної справи було надано 10 грантів. Важливо, що, отримуючи грант, наші захисники і захисниці мають виконати певні умови. Насамперед це створення додаткових нових робочих місць. На сьогодні вже створено 82 таких робочих місць, ще 19 планують створити найближчим часом».
Простежується тенденція, що ветерани найчастіше беруть до себе на роботу своїх побратимів.
"Ветеранські бізнеси мають різну спрямованість: вантажі перевезення, кав'ярні, підприємства, які безпосередньо виготовляють продукцію для підтримки наших захисників. Тобто підприємницька діяльність грантерів охоплює всі сфери», – пояснила керівниця служби зайнятості.
На сьогодні сума гранту для учасників бойових дій може сягати до 1 мільйона гривень. Якщо людина отримує грант на започаткування самозайнятості, його розмір може становити до 100 тисяч гривень. Водночас середня сума гранту, який отримують ветерани, становить близько 500 тисяч гривень.
В обласній Службі зайнятості додали, що нині програма “Власна справа” з 1 вересня почне діяти за оновленими правилами. На масштабування бізнесу можна буде отримати до 2,5 мільйонів грн.
Одяг з характером
Юлія Парнюк у 2022 році виїхала з однієї з окупованих громад Запорізької області. Там вони з чоловіком мали бізнес, але через повномасштабне вторгнення були змушені все залишити. Нині її чоловік військовослужбовець, тож пані Юлія вирішила скористатися можливістю отримати ветеранський грант від служби зайнятості та започаткувати власну справу – створювати крафтовий одяг.
«Я подумала, що дуже багато людей, які вимушено покинули свій дім, хочуть зберегти свою ідентичність тут, у Запоріжжі. Виникла така ідея: створювати в одязі елементи, які нагадуватимуть про домівки, які довелося залишити в окупації. Через обмеження ми фізично не можемо забрати із собою якісь речі, – ділиться Юлія. – Також релоковані громадяни подорожують Україною і хочуть у такий спосіб проявляти свою приналежність до громади і представити її».
За першою освітою пані Юлія – культурологиня та етнографка. Вона досліджувала етнічну спадщину спочатку Криму, а згодом Запорізької області – від курганів до менонітської спадщини. Усі ці елементи планує відтворювати в дизайні одягу.
«Це буде і вишивка, й інші елементи. Мені хочеться створювати сучасний крафт, який нагадуватиме про нашу ідентичність. Наприклад, перша колекція буде пов'язана зі степом і ковилою. Для жінок це буде вишивка. Для чоловіків також уже є запит від військовослужбовців, які з першого дня повномасштабної війни б’ються за наш Південь і степ. Вони пройшли важкий бойовий шлях і знову повернулися захищати наш степ. Виник запит відобразити цей шлях, який є для них цінністю та пам'яттю про побратимів, які віддали життя за Південь. Звісно, сучасна історія одягу – це не лише про війну, а й про життя під час неї, – розповідає Парнюк. – Окрім одягу, будуть брошки, припинди, пояси. Цей бренд я вирішила назвати «Характерниця», тому що це буде одяг із характером».
“Важко знайти себе в новому житті”
Багато ветеранів звертаються по допомогу з працевлаштування не до служби зайнятості, а до своїх побратимів. Ветеран, керівник ГО «Сила розвитку» Андрій Бобровнік зауважив, що за рік роботи до організації звернулися близько 500 ветеранів.
«Ми спілкуємося з ветеранами, виявляємо їхні сильні сторони, з’ясовуємо, чим вони займалися до війни, яку роботу виконували під час служби та які фізичні можливості мають зараз, після повернення до цивільного життя. Адже 80 % ветеранів, які до нас приходять, мають інвалідність. Тому їм потрібно перенавчатися та опановувати нові професії. Ми спілкуємося з кожним і знаходимо індивідуальний підхід».
За словами Андрія Бобровніка, ветеранам складно адаптуватися до цивільного життя, тому що після повернення з війни їхнє життя кардинально змінюється.
«Після війни й отриманих фізичних і психологічних травм, на жаль, вони не завжди можуть продовжувати працювати за фахом, яким займалися раніше. Їм дійсно важко знайти себе вже в новому житті. Але ми дуже активно їм допомагаємо», – наголосив керівник ГО «Сила розвитку».
Отримав 90% відмов від роботодавців
Пан Артем пішов служити за контрактом ще у 19 років. На початку повномасштабного вторгнення його відправили на ротацію до Донецької області. Брав участь в обороні Маріуполя, де потрапив у російський полон і пробув там майже два роки. Після повернення додому пройшов реабілітацію та почав шукати роботу.
«Коли відгукувався на вакансії й роботодавець чув, що я колишній військовий, приблизно у 90% випадків отримував відмову. Думаю, що нас бояться, тому що не знають, у якому ми психологічному стані, як поводимо себе в тій чи іншій ситуації та багато іншого», – прокоментував експолонений.
Щоб краще адаптуватися до цивільного життя та знайти роботу пан Артем звернувся по допомогу до ГО «Сила розвитку» та долучився до цієї організації.
«До цього я працював, але було важко, тому що здоров’я не дозволяло. Довелося звільнитися. Я підійшов до Андрія, і десь через 3-4 дні він сказав мені, що є робота в ГО «Платформа спільних дій». Ми разом пішли, все обговорили. Мені сподобалося, і я почав працювати, – поділився ветеран. – «Платформа спільних дій» займається допомогою ветеранам. Ми проводимо багато заходів для них. Я також намагаюся якось допомогти – словом, справою чи чимось іншим. Сам їжджу до хлопців після обмінів, привожу довідники та смаколики їм, спілкуюся з усіма».
Колишній військовий наголошує, що зараз створено багато різних громадських організацій, які допомагають ветеранам, і до них можна долучитися.
«Якщо долучитися до однієї з цих спільнот, я думаю, інші ветерани допоможуть адаптуватися, розкажуть про свій досвід і про те, як вони проходили цей шлях. Можна зробити висновки, знайти хороших, надійних людей, які допоможуть і з працевлаштуванням, і з реабілітацією, і з усім іншим, – заначив Артем. – Ти перебуваєш серед своїх. Спілкування легке, ніхто не засудить за якісь твої думки. Усі на одній хвилі. Тобі приємно слухати людину, яка теж усе це пройшла і розуміє тебе. Коли ти у своїй спільноті, це набагато крутіше. Це додає сил і дає можливість знову дихати. Це дуже круто».
Є попит з боку органів місцевого самоврядування
Керівник ГО «Сила розвитку» Андрій Бобровнік розповів, яких фахівців найбільше потребує ринок праці.
«Щодо ветеранів ми зрозуміли, що важкі професії – будівництво, автослюсарство, робота на великих підприємствах, у металургії та інших сферах – здебільшого потребують фізичної сили. На жаль, як показує практика, хлопці повертаються зі служби, вважають що можуть працювати фізично, але не завжди це можливо. Тому зараз ми робимо більший акцент на тому, щоб це була інтелектуальна робота. Наприклад, це можуть бути бухгалтери, економісти, програмісти, працівники виробництв, які не потребують фізичних навантажень. У цьому напрямку потрібно більше розвивати ринок працевлаштування, – прокоментував керівник “Сили розвитку”. – Якщо ветерани дійсно хочуть, вони так само можуть працювати в державному секторі. Є дуже великий попит з боку органів місцевого самоврядування, поліції та інших державних установ, які потребують людей із бойовим досвідом».
За його словами, державні установи готові працевлаштувати людей із різними групами інвалідності.
«Ми звернули увагу, що державний сектор дійсно потребує людей. Зараз уся країна потребує робочих рук і фахівців, а ветерани – це люди, які пройшли через горнило війни. Їм не потрібне бронювання, і це дуже важливо для роботодавця. Вони вільно можуть пересуватися як Україною, так і за кордоном. Але є певні нюанси, пов’язані з реабілітацією та фізичним станом. Про це роботодавці повинні знати, адже ветеранам потрібні реабілітація та медичний супровід, – наголосив Бобровнік. – Так само це стосується адаптації бізнесу та цивільних. До нас звертаються державні органи з проханням провести роз'яснювальну роботу: як правильно спілкуватися з ветеранами, на які тригери звернути увагу, що можна говорити, а чого краще уникати. Люди цікавляться, і це дуже приємно».
Керівник ГО «Сила розвитку» закцентував, що нині діє чимало державних програм, спрямованих на підтримку ветеранів.
«Ми роз'яснюємо нашим ветеранам, які вони мають пільги та можливості. Адже багато ветеранів – це люди з робітничими професіями. Але, на жаль, якщо ти хочеш працевлаштуватися в державному секторі, часто потрібна вища освіта. Тому потрібно донавчатися. Так само діти військовослужбовців і ветеранів мають право на безкоштовну освіту. Усе це популяризується державою. Водночас відповідальний бізнес може самостійно перенавчати ветеранів, а потім працевлаштувати їх на своєму виробництві відповідно до власних потреб», – додав Андрій Бобровнік.
Валерія Константинова
Фото авторки
