Концертна програма «Серенада сонячної долини» у виконанні академічного симфонічного оркестру Запорізької обласної філармонії стала яскравим музичним подарунком до Всесвітнього дня джазу усім любителям «музики вільних людей».
Уже одна назва програми говорила про те, що програма буде вражаючою!
За диригентським пультом в цей вечір був величезний шанувальник і поціновувач джазу харизматичний Дмитро Мітнік, поява якого на сцені завжди супроводжується шаленими оплесками. Сумнівів немає — пан Дмитро є улюбленцем публіки!
Власне, слухачі любили його ще у статусі керівника запального диксиленду артистів симфонічного оркестру, в якому Дмитро Мітнік грав на тромбоні. Це людина, яка просто обожнює джаз!
Година і 20 хвилин неймовірного динамічного концерту пролетіли непомітно. Він був дуже різноплановий — і за стилем, і за настроєм. Тут були і ліричні композиції, і драйвові, енергійні номери, і класичний джаз, який одразу впізнаєш з перших акордів. Всього музиканти зіграли 16 композицій.
«Джаз! Він пережив століття змін і жодного разу не втратив голосу. Він народжувався на вулицях, виходив на великі сцени, ставав маркером часу і завжди залишався музикою свободи. Джаз не старіє. Він змінює форму, але зберігає суть – внутрішню свободу, яка сильніша за час», - анонсували програму ведучі Світлана Холод і Микола Петюк, які пообіцяли глядачам ретроспективу найкращих джазових творів світу.
Відкрив концерт знаменитий "In the Mood" Джо Гарленда, після чого оркестр запропонував слухачам три композиції з культового фільму "Серенада сонячної долини". Прозвучали "I Know Why" (солістка - лауреатка міжнародних конкурсів Юлія Якса, яка на сцену виходила з глядацької зали), "Moonlight Serenade" та "Chattanooga Choo Choo".
«Серенада Сонячної долини»! Для мільйонів цей фільм став вікном у світ свободи, елегантності та джазу. Маніфестом легкості та нестримного оптимізму в часи, коли світ навколо починав палати.
А починалася ця історія так: оркестр Глена Міллера збирався випустити черговий альбом. Для того, що представити його широкому загалу, продюсери колективу вирішили створити короткометражку, дія якої відбувається на гірськолижному курорті.
Справжнім серцем фільму став оркестр Гленна Міллера. Так народилась «Серенада Сонячної долини». Стрічка, яка змінила світ кіно та музики.
Фільм став культовим, бо він довів: навіть у найтемніші часи музика здатна подарувати людині відчуття польоту.
«Джаз це не просто комбінація звуків. Це спосіб життя», – казав Міллер. І музика з кінофільму «Серенада сонячної долини» найкращий тому доказ», - зазначила мистецтвознавиця Світлана Холод.
У виконанні блискучої Юлії Якси прозвучала також знаменита колискова Клари з опери «Поргі та Бесс» Джорджа Гершвіна.
На сьогодні, до речі, існує понад 20 тисяч відомих варіантів виконання цієї композиції, Юлія додала до цієї кількості ще один.
Джазова стихія у програмі поєдналася із симфонічним звучанням, і це поєднання було вражаючим!
Запорізькі музиканти віддали шану нашому відомому земляку Олександру Цфасману, який золотими літерами вписав своє ім’я в історію радянського джазу.
«Історія українського джазу почалася у старому Олександрівську. Саме тут, в будинку Лещинського народився хлопчик, який згодом змінить хід музичної історії цілої країни.
Олександр Цфасман! Його історія починається дуже просто: батько – перукар, який грав на скрипці. Син спершу наслідує, а потім обирає фортепіано і більше з цим інструментом не розлучається.
Далі – консерваторія, академічна традиція, золота медаль. А паралельно – зовсім інше життя: він працює тапером у німому кіно. Грає музику, яка має замінити слова, підкреслити реакції, додати дихання та настрою кожному кадру.
У 20 років він робить крок, який тоді виглядав майже викликом – створює свій джазовий колектив.
А далі поруч із його ім’ям постійно з’являється слово «вперше»: перша джазова платівка, перша джазова радіопередача, перша музика до кіно
. І є деталь, яка змушує подивитися на це ширше: спочатку кіно заговорило джазом – і лише потім отримало голос.
У часи, коли реальність була надто жорсткою, музика і кіно ставали простором, де люди могли хоча б ненадовго змінити внутрішній стан.
Цфасман не копіював. Він шукав власний звук, працював з оркестром, з фактурою, звуком. І залишив музику, яка не втратила краси навіть через десятиліття. Сьогодні ця музика знову повертається на сцену. Яскрава, вишукана, жива», - зазначили ведучі.
Виконання творів Олександра Цфасмана «Сніжинки» та «Ліричний вальс» з Джазової сюїти стало дебютом для солістки — піаністки Світлани Княжицької.
Дуже яскравим був виступ вокаліста Юлія Гаврилова, артист також, як і Юлія, виходив на сцену, проходячи через залу. Його номер був театралізованим: співак був одягнутий у фрак, на голові — циліндр, в руках - тростинка, на сцені Юлій не тільки співав, а й танцював.
Разом з Юлієм Гавриловим, який виконував твір Ірвина Берлінга «Puttin' on the Ritz», публіка вирушила на фешенебельні вулиці Нью-Йорка. Це найвідоміша композиція автора, який разом з колегами по творчості формував музичну мову ХХ століття. Виступ Юлія Гаврилова був дуже ефектним!
Ближче до фіналу музиканти перейшли від класичного звучання до боса-нови, латиноамериканських ритмів і сучасних оркестрових інтерпретацій.
У програмі прозвучали знакові твори таких композиторів як А.К. Джобім - “Самба однієї ноти”, (солість — заслужений артист України Віталій Солом’янчук), Д. Керн «Дим” (соліст — Тарас Пацернюк, труба), Р.Шенбергер “Пошепки”, Б. Мартіно “Estate” (солістка — заслужена артистка Україна Ілона Турчанінова), Д. Грузін «Bossa Barocco” (солістка — Анастасія Косюк), К. Сантана “Novus” (соліст — Олег Павлов) та інші.
Фінальним акордом стало повернення до "In the Mood" Дж. Гарленда — як нагадування, що джаз не завершується, він просто робить паузу, щоб меломани могли почути його ритм у шумі дощу, поривах весняного вітру або в ударах власного серця.
Слухачі дякували виконавцям і диригенту Дмитру Мітніку бурхливими оплесками, квітами і вигуками “браво!”.
Враження
Валентина Манжура, співкоординаторка Центру журналістської солідарності:
“Чи знаєте ви, що таке джаз? Запитання, на яке кожен відповість по-своєму. Бо немає єдиного усталеного визначення цього дивовижного явища в царині музики - хіба ж мислимо чіткими формулюваннями окреслити диво?
Хтось скаже: джаз – це свято, а хтось, що це – саме життя, а ще хтось порівняє його з необмеженою свободою, а для когось джаз – вільний політ у небесне безмежжя.
І всі вони, безумовно, матимуть рацію, бо як зазначив один з сучасних класиків: «Джаз – це ми самі в кращі наші часи. Тобто, коли в нас органічно поєднуються душевне піднесення, безстрашність і відвертість».
І в цьому нас талановито і безумовно переконав колектив академічного симфонічного оркестру нашої єдиної прифронтової філармонії під час концертної програми з промовистою назвою «Серенада Сонячної долини».
Одразу зазначу, що стихія джазу і академічність симфонічного звучання, стилістика виконання джазових композицій це – гримуча суміш безмежної емоційної сили і довершеності, вир пристрастей, який закрутив, захопив у полон всіх глядачів у свою шалену орбіту.
Але і маєстро Дмитро Мітнік, і музиканти оркестру під його натхненним керівництвом прекрасно тримали і темп, і неймовірну емоційну напругу концертної програми, в якій володарював, дихав, жив, сумував і сміявся, надихав оптимізмом його величність – Джаз.
В тому спільному виконанні зримо, майже фізично, відчувалися легкість і свобода, яку може дарувати лише справжній талант – і музиканти оркестру переконливо це довели.
А Дмитро Мітнік, ох вже цей танцюючий диригент – енергійний і пластичний водночас в кожному русі, в кожній ноті… (До речі, як прекрасно, що ми маємо одразу двох власних - таких талановитих і таких несхожих - диригентів, лауреатів міжнародних конкурсів Олександра Горлова і Дмитра Мітніка! Респект керівниці філармонії Ірині Конаревій, у цьому, безумовно, її велика заслуга).
Однак, повернемося ще на хвильку до концертної програми. Бо обов’язково слід сказати добре слово про талановиту (як завжди!) і прекрасну роботу в концертній джазовій програмі заслужених артистів України Ілони Турчанінової (фортепіано), Віталія Солом’янчука (маримба, ударні), лауреатів міжнародних конкурсів Тараса Пацернюка (флюгельгорн), Олега Павлова (електрогітара), Світлани Княжицької (фортепіано), Анастасії Косюк (флейта) і популярних солістів-вокалістів філармонії Юлії Якси та Юлія Гаврилова.
І подякувати за органічний і фаховий супровід ведучим програми Світлані Холод та Миколі Петюку.
І вклонитися за талант і самовіддану роботу всьому колективу нашої найкращої єдиної прифронтової філармонії під керівництвом заслуженої діячки культури України Ірини Конаревої, подякувати за тепло сердець, за натхнення і оптимізм якими вони щедро діляться з глядачами!
І глядачі це безмежно цінують. Овації, які вони влаштували артистам – краще тому підтвердження! Браво-бравісімо, наша філармоніє! Нових творчих успіхів!
