У Запорізькій обласній науковій універсальній бібліотеці відкрилася виставка “Лялькове літо», в якій беруть участь 13 лялькарок із Запоріжжя та Києва, об’єднаних у творчу студію “Біла птаха”. В експозиції - 15 робіт.
Робота ще однієї учасниці — Віри Зуніної з Одеси прибути до відкриття не встигла через війну: посилка з картиною потрапила під ворожий обстріл в терміналі “Нової пошти” в Дніпрі. Але вціліла, і її запоріжці зможуть побачити на виставці.
Це традиційний арт-проєкт творчої студії «Біла птаха», але в новому форматі — картин, які розміщені на мольбертах. На усіх попередніх виставках витвори лялькарського мистецтва у рамках виставки “Лялькове літо” демонструвалися у вітринах та на спеціальних подіумах.
«Є проєкти, які з часом стають більше, ніж просто виставками. Вони перетворюються на місце зустрічі однодумців, простір творчого діалогу та щорічну подію, на яку чекають. Саме таким проєктом протягом багатьох років залишається виставка «Лялькове літо»», - зазначила, відкриваючи виставку, завідувачка відділу документів з мистецтва ЗОУНБ Світлана Чучко.
Пані Світлана нагадала, що в лютому в бібліотеці проходила виставка “Арт-лялька: новий формат”, на якій вперше експонатами були унікальні картини з ляльками. Виставка мала великий успіх у відвідувачів бібліотеки, новий формат сподобався і майстриням. Тому і традиційне багаторічне “Лялькове літо” вирішили провести у цьому ж творчому напрямку — ляльки на мольбертах.
«У час, коли кожному з нас доводиться шукати внутрішні ресурси для життя, творчість стає особливим простором відновлення.
Простором, де можна зупинитися, видихнути, відчути красу, згадати свої мрії та повернутися до себе справжнього, - зазначила керівниця “Білої птахи” Віра Бочарь. - Сьогодні, коли війна змінила наше життя, мистецтво набуває ще одного важливого сенсу – допомагає зберігати внутрішню рівновагу, знаходити опору, пам’ятати про світло навіть у найтемніші часи. «Лялькове літо» – це територія емоційного відновлення, де мистецтво повертає сили мріяти.
«Лялькове літо» – це не лише про ляльки. Це виставка про настрій, про емоції, які лікують. Про спогади, які пахнуть сонцем. Про історії, що викликають усмішку. Про мистецтво, яке щоліта знаходить нові форми, залишаючись вірним своїй душі. Про світло, яке ми зберігаємо всередині. Про теплі спогади, дитячу щирість, фантазію і надію, що допомагають відновлювати душевну рівновагу навіть у непрості часи.
Кожна картина – це маленька історія про життя, яке триває, про здатність радіти, мріяти й створювати нове.
Тут оживають персонажі, народжуються нові сюжети, а кожна робота стає маленькою історією про тепло, світло, дитинство, подорожі, музику, море та все те, що ми називаємо літом.
Запрошуємо відкрити для себе нове «Лялькове літо» – виставку, де традиція зустрічається з творчим експериментом, де знайомі образи народжуються знову, де творчість допомагає дихати вільніше».
Світлана Чучко подякувала майстриням з “Білої птахи” за вже другу унікальну та яскраву виставку у стінах бібліотеки. Разом з Вірою Бочарь вони вручили дипломи учасницям, чиї роботи, звісно, прикрасили хол першого поверху.
А Вірі Бочарь завідувачка відділу вручила ще й Подяку від ЗОУНБ як керівниці творчої студії “Біла птаха”.
На виставку Віра Бочарь представила роботу “Музика на шпильці”.
“Ця картина про те, що музика знаходиться не в якомусь одному предметі, наприклад, інструменті, вона - навкруги нас. Музика в наших мріях, фантазіях, ми постійно знаходимося під її впливом. Ця дівчинка вирішила, що вона зійде зі сцени і сценою для неї стане чорна туфля на підборі. Вона зручно розмістилася в туфлі і добре себе почуває в потоках музики”, - розповіла відома запорізька лялькарка.
Вишукану чорну жіночу туфлю пані Віра зробила з пап’є маше, це копія її туфлі 36 розміру італійського виробництва.
Альона Вовненко займається мистецтвом виготовлення ляльок понад 10 років, вона учасниця багатьох виставок. У бібліотеці показує три свої роботи, причому для двох участь у виставці “Лялькове літо” - це прем’єра, Альона виготовила їх нещодавно.
Як розповіла лялькарка, “Все як по нотах” і “Найголовнішого очам не видно” вона зробила для міжнародних виставок.
Перша, на тему “під музику Шопена”, поїде із Запоріжжя в Литву, у Вільнюс. Другу, по мотивах повісті “Маленький принц” Антуа́на де Сент-Екзюпері, Альона відправить восени у Прагу. Дуже гарні роботи!
А ще одна лялька (робота має назву “За вікном Літо”)в же була учасницею виставок. Яскрава красуня, яка на 100 відсотків відповідає заявленій темі, може слугувати символом “Лялькового літа”, яке проводиться вже протягом багатьох років.
...Для виготовлення картини “Подорож у казку” Любов Троян використовувала мушлі різних розмірів і кольорів. Робота зроблена по мотивах казки “Білосніжка і семеро гномів”. Серед персонажів, які можна побачити - Білосніжка, три гноми, дракон.
Каже, перші іграшки з цього матеріалу робила для внуків. З часом почала створювати цікаві композиції з мушлів. Як на мене, це ну дуже кропітка робота!.
На виставці можна побачити і яскраву паперову ляльку — в роботі Наталії Заніної “Морська бірюза”.
“Паперова лялька зроблена в техніці “паперовий шарнір”, - розповідає авторка. - У мене з дитинства любов до паперу. Багато хто з нас в дитинстві вирізали з паперу ляльку, одяг для неї.
В дорослому віці я робила ляльок з різних матеріалів, але любов до паперових ляльок нікуди не ділася. Моя лялечка рухлива, нею можна гратися. Волосся, платтячко — все з паперу, все малювала вручну. Потім лялька вощиться — щоб краще зберігалася і щоб не стирався акварельний олівець”.
Тло картини — море — зроблено, за словами Наталії, в техніці флюїд-арт, це сучасна техніка абстрактного живопису, де замість пензлів використовується рідкий акрил. Фарби виливають, змішують на полотні та розливають за допомогою нахилів основи і гравітації.
Найбільша за розміром картина на виставці - “Гудзик на щастя” Наталії Блюсюк. Багатокомпонентна робота з зображенням дахів будинків столиці Латвії та головних героїв привертає увагу ще здалеку.
“Є така стародавня ризька легенда, якщо незаміжня дівчина побачить сажотруса або якщо ще й потре гудзик на його одязі, то обов’язково вийде заміж. А якщо чоловік ще й подарує його дівчині, то її мрія 100-відсотково здійсниться.
Голову сажотруса зробила давно, років з 10 тому, але все не випадала нагода її використати. Коли надійшла пропозиція створити картину, вирішила зробити композицію 3D по цій старовинній легенді”, - ділиться Наталія Блюсюк.
За задумом авторки, леді, побачивши сажотруса, забігла до нього на дах, брудний, у кіптяві чоловік припинив роботу і вражений красою дівчини, протягнув їй гудзик зі свого форменого одягу. Дівчина на картині просто сяє від його доброго вчинку, вона щаслива. Третій персонаж — чорний кіт, який перебував разом з сажотрусом на даху, “допомагав” йому в роботі.
“Я її не дуже довго робила, - каже Наталія Блюсюк. - Значно більше часу пішло на декупаж (це техніка декорування, яка полягає у вирізанні паперових мотивів, їх наклеюванні на основу та закріпленні лаком. - Авт.). Треба було знайти багато картинок, вирізати їх, скласти в одну. Морочилася кілька ночей, робила, переробляла”.
Але у підсумку результат вийшов вражаючий!
Є на виставці і кілька робіт виключно з тканини та пряжі. Ірина Ракова зробила невеличке текстильне панно у техніці печворк “Симфонія літа”.
Ірина — відома волонтерка, вона шиє одяг для військових, адаптивний — для поранених, які лікуються у шпиталях.
“Була дуже рада, коли отримала пропозицію взяти участь у виставці, - розповідає Ірина. - Оскільки я шию, вирішила зробити композицію з текстилю. І вийшла така яскрава різнокольорова картина, бо ж літо... А коли в процесі шиття бачила, що частинки виходять жовто-блакитні, то надихалася ще більше.
Равлик, який тягнеться до сонця — це, можна сказати, символ життя, життєстійкості. Це така життєстверджуюча робота! Мені подобається!”
А робота Галини Алексієвської “В променях бар’єрного рифу” нагадає всім про море. Майстриня вив’язувала окремі елементи, які потім прикріпляла на в’язану сітку з ячейками, прикрашаючи їх бісером, перлинками і різними милими металевими штучками.
Привертають увагу і решта чудових робіт на виставці - “Привід гір” Світлани Колесник, “Я напишу тобі листа” і “Під ласкою крила” Тамари Левицької (Київ), “Zlata ulicka” Євдокії Простенко, “Подорож до мрії” Світлани Михайленко, “Поговоримо?” Світлани Пащенко.
Приходьте, милуйтесь, отримуйте позитивні емоції!
Як зазначають організатори, проєкт буде цікавий:
- поціновувачам ручної роботи та авторських об’єктів;
- колекціонерам і галеристам;
- художникам, скульпторам та дизайнерам;
- усім, хто шукає емоційне, атмосферне, небанальне мистецтво.
Де і коли проходить виставка:
- Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека (пр. Соборний, 142, 1 поверх), часи роботи 9.00 – 17.00
- 8–31 липня 2026 р.
