Своє професійне свято - Міжнародний день театру колектив театру імені Магара відзначає масштабно: прем“єрою музичної комедії “Балканський любовний експрес” у постановці головного режисера театру, заслуженого діяча мистецтв України Віктора Попова, зустріччю з ветеранами театру і відкриттям музейного простору з раритетними експонатами.
Напередодні свята привітали ветеранів - акторів, адміністративних і технічних працівників, які десятки років віддали цьому храму культури. Деякі і зараз працюють, виходять на сцену, створюють вистави, дбають про театр, інші перебувають на пенсії, але всі вони – частина колективу.

За чаєм зі смаколиками директорка-художня керівниця театру Наталія Власова розповіла чим живе театр, що зроблено і що планується зробили. Ветерани з цікавістю слухали, задавали питання. На пам’ять про зустріч вони отримали по коробочці цукерок.
«Вже стало доброю традицією напередодні Міжнародного дня театру зустрічатися з старшим поколінням нашого колективу, ветеранами, справжніми корифеями та майстрами театрального мистецтва! Вони є не просто митці. Це люди, які навчили нас відчувати глибше, бачити більше і вірити в силу мистецтва, - зазначила Наталія Власова.

Ветерани театру були серед перших глядачів нової вистави - “Балканський любовний експрес”, прем’єра якої відбудеться в Міжнародний день театру, який щороку відзначається 27 березня.
Ветерани були присутні на відкритій здачі вистави, на яку театр запросив також журналістів, працівників культури і своїх друзів.

“Останнім часом ми поставили кілька серйозних вистав, тому хотілося, щоб нова наша робота була легкою, музичною, адже у нас є чудовий оркестр, а ще — сучасною. Тому взяли в роботу п’єсу, яка в Європі дуже популярна, ми йдемо в ногу з усією Європою!
У виставі грають талановиті актори, цікава сценографія, оригінальні декорації, задіяний наш чудовий оркестр...
Дай Бог, щоб глядачам сподобалася вистава, щоб вони отримали задоволення, у фіналі довго стоячи аплодували і крикали “браво!”, - розповіла керівниця театру.

“Балканський любовний експрес” - музична комедія на дві дії за п’єсами хорватського драматурга Міро Гаврана «Чоловік моєї дружини» та «Повернення чоловіка моєї дружини».

Про сюжет керівниця літературно-драматургічної частини Наталія Ігнатьєва глядачам перед початком вистави розповіла так:
“Одна дуже зваблива жінка кохає двох чоловіків. І не просто кохає, а офіційно одружена з обома! Як, чому, і що із цим робити – головні питання, на які намагаються відповісти ошукані, та все ж закохані чоловіки.
Відомий хорватський драматург Міро Гавран, як стверджують самі хорвати – бренд їхньої країни, цю історію почув у поїзді і так захопився, що створив кілька п’єс, які й стали основою нашої вистави.

Наші фішки: Динамічні декорації та стильні костюми, вайб 2000-х років, запальна балканська музика й танці, народні й естрадні пісні хорватською та українською мовами, і нарешті – поява самого автора, образ якого втілить актор Марко Первухін.
До речі, саме він створює українські тексти пісень, а стильне аранжування музики здійснює відомий композитор В’ячеслав Тодика.
Словом, усі найкращі сили муздрами – в одному флаконі: оркестр, балет, вокалісти і яскраві актори. Тож, ласкаво просимо – про такий вечір у театрі ви точно не пошкодуєте!».

Вистава розпочинається з появи Міро Гаврана (Марко Первухін) у “директорській” ложі і його звернення до глядачів.
“Сьогодні у вас є можливість не просто подивитися, а й сісти разом зі мною в той самий вагон. Ми вирушаємо з Любляни, слідуємо через Загреб до сонячного Спліту. Сідайте зручніше. І поїхали. Хай всім буде весело, смішно. Готові?”.
Вистава, дійсно, дуже яскрава, смішна, музична. Глядачі час від часу вибухали оплесками.

Головних дійових осіб у виставі троє, на здачі вистави їх ролі грали: Креше – заслужений артист України Максим Березнер, Жарко – Антон Попудренко і Драгиця– Анна Тодика.
Усі троє майже 5 років жили-поживали і, як то кажуть, горя не знали. Чоловіки не здогадувалися про існування один одного, а Драгиця знала, але кохала обох і, звісно, мовчала. І треба було ж Жарку якось полізти в кишеню пальта дружини і побачити там паспорт з штампом про одруження з Крешем.
Про те, що Драгиця дружина для них двох, він і приїхав розказати своєму “супернику”.

Сюжет дуже закручений з яскравим фіналом. Глядачі були у захваті!
Найбільшою несподіванкою для мене (окрім того, що головний режисер театру Віктор Попов поставив легку комедію, зазвичай Віктор Васильович ставить серйозні вистави з глибокими сенсами) стала поява на сцені заслуженого артиста України Максима Березнера, який багато років працює в обласному театрі молоді і, власне, є його символом, брендом.

Як виявилося, Максим тепер працює і в театрі імені Магара — на пів ставки.
“Взяли Максима, тому що з акторами такого віку в театрі виникли проблеми. Євген Козьмік на два місяці виїхав, ще один актор лікується, а нам треба працювати.
Коли запропонували Максиму, він з задоволенням погодився, тому що він виріс на цій сцені, з дитинства спостерігав, як грала мама Алла Миколаївна Карпенко, інші актори.
Я думаю, він щасливий, що вийде на сцену у нас в театрі. Впевнена, що зіграє якнайкраще, щоб отримати похвалу від мами, яка знаходиться у залі.
До речі, Алла Миколаївна продовжує працювати в театрі, вона у виставах уже не грає, але за потреби займається з молодими акторами, виступає перед дітьми, молоддю”, - розповіла Наталія Власова..
Звісно, одна з найвідоміших актрис театру імені Магара Алла Карпенко дуже хвилювалася, адже для її сина Максима Березнера це був дебют на магарівській сцені, якій вона відділа не один десяток років свого життя.

“Я, як актриса, ніколи не хотіла з ним грати в одному театрі, - розповідає Алла Миколаївна. - Завжди говорила: “У тебе повинні бути свій театр, своя земля, а у мене — своя”. Його раніше запрошували і Гріпіч, і Король, він репетирував тут, але я не могла...
Я за себе так ніколи не хвилювалася, як зараз хвилювалася за нього. Я дуже щаслива, що він у нашому театрі! Він хотів. Він мріяв! Але я казала: ”Ні, поки я граю”. А тепер я на пенсії, пенсіонерка.
Максим виріс тут за лаштунками, я брала його з собою, коли не було на кого залишити. Ні, в дитинстві він не грав у виставах, сьогодні у нього перша вистава на цій сцені. Максим у дитинстві був душе шебутним. Міг на репетиції безпардонно підійти до головного режисера і сказати: “Навішо кричати на актора? Він дуже гарно грає!” Він знав і любив акторів різних поколінь, він ними захоплювався! А тепер і сам грає на цій сцені!”
Приходьте на прем’єру сезону! 27 березня о 17.00, 28 березня о 16.00

Дійові особи та виконавці
Креше – заслужений артист України Анатолій Сиротенко, заслужений артист України Максим Березнер.
Жарко – Антон Попудренко, Андрій Косодій
Драгиця – Анна Тодика, Еліза Нагайлик, Марія Працюк
Міро Гавран – Марко Первухін
Оповідач – Олег Тодика
Пасажири експреса – акторки Анастасія Адаменко, Дар’я Александрович, Софія Кобрісова; артисти балету Надія Васільєва, Наіля Галєєва, Армен Гаспарян, Катерина Герус, Альона Годованець, Роман Гринь, Олексій Кочкарьов, Кирило Охрімець, Альона Павелко, Наталія Падафет, Андрій Чечкін; артисти оркестру.































Фото: театр імені Магара

