У Запорізькому академічному обласному українському музично-драматичному театрі ім. В. Г. Магара відбувся конкурс на заміщення вакантних посад.
За результатами конкурсу переможцем на заміщення вакантної посади головного режисера став відомий запорізький театральний режисер, заслужений діяч мистецтв України Віктор Попов, який свого часу працював у цьому театрі заступником директора з творчих питань, режисером-постановником.
Посада стала вакантною після того, як заяву на звільнення написала Тетяна Лещова, яка з початком повномасштабної війни виїхала за межі України.

Віктор Попов повертається в театр Магара, як то кажуть, на білому коні, адже йшов з нього не зі своєї волі, а по бажанню тодішнього директора, нині покійного Володимира Панькіна, який не бачив Віктора Васильовича на посаді головного режисера.
У Віктора Попова — багатющий творчий досвід, причому не тільки режисерський, а й акторський: у 1980-1995 роках він був актором Запорізького ТЮГу.
Але як творчій особистості йому хотілося створювати вистави. Тому у 1991 році Попов заснував театр-лабораторію “Свободное пространство игры», а в 1994 році став засновником Запорізького театру-лабораторії Vie на о. Хортиця.
У цьому театрі директором-художнім керівником ВІктор Попов пропрацював майже 20 років, у 2004 році став лауреатом міжнародної театральної премії ім. В. Блавацького.
Кожна вистава молодого театру викликала резонанс у театральних колах та у глядацькій спільноті. Але ... У 2011 році через нерозуміння міською владою творчої неординарності театру і, відповідно, конфліктні ситуації з управлінням культури міськради Попов перейшов до Запорізького обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Магара.
Його вистави ставали подіями в театральному житті Запоріжжя, на них з задоволенням ходили глядачі, але ситуація змінилася з призначенням нового керівника, з яким стосунки, м’яко кажучи, не склалися. Після чотирьох років роботи в театрі довелося йти “в нікуди”.
Наступні 4 роки Віктор Попов ставив успішні глибокі вистави у театрі імені Лесі Українки у Кам’янському.
А у грудні 2023 року неочікувано для багатьох повернувся у театральне життя рідного Запоріжжя. Віктор Васильович розпочав роботу в театрі-лабораторії Vie, який, нагадаю, він заснував 30 років тому.
На той момент театр вже ввійшов до складу театральної платформи “Дім актора”. Одну з причин повернення знаного в Україні режисера озвучила тоді журналістам театральна учениця Віктора Попова, очільниця “Дому актора” Ольга Донік: “Довго умовляти його було не потрібно. Зміни у театральній системі нашого міста призвели до того, що Віктор Васильович знову з нами”.
Сам Віктор Попов говорив про новий етап свого життя так: “Можна сказати, я був ініціатором повернення… Я завжди йду, коли бачу, що мої можливості для творчості у тому чи іншому театрі вичерпуються. Так було колись із VIE, потім з театром Магара…
Коли я відчув, що перспективи у Кам’янському закінчуються, то побачив, що у Запоріжжі у театральній царині з’явилася нова команда. Я спитав у Ольги: “Раз ви сюди прийшли, то я можу розраховувати на повернення?” Ольга сказала: “Так, звичайно! Будемо дуже раді”. Тому я закінчив виконання своїх обов’язків перед театром у Кам’янському і одразу почав репетиції у Запоріжжі”.
З грудня 2023 р. Віктор Попов працював режисером-постановником в платформі „Дім актора“. Його прем’єрна вистава після повернення - постановка п’єси Мартіна Макдони «Самотній захід», перший показ відбувся в лютому 2024 року. У червні глядачів запросили на ще одну прем’єрну постановку Віктора Попова - "Незабутнє: Триптих".

Повернення ще в один колись рідний театр — імені Магара відбулося у минулому театральному сезоні, який став першим для директорки-художньої керівниці Наталії Власової. Пані Наталя запросила Віктора Васильовича відновити вистави і підготувати прем’єру. І він з радістю погодився.

Віктор Попов як запрошений режисер відновив знакову “магарівську” виставу “Тев’є-молочник” і казку “Пан Коцький”. Подією сезону стала прем’єра вистави “Неможливість” по книзі К. Чапека “Мати”. Вистава важка, але дуже актуальна, багата на цікаві режисерські знахідки
І ось тепер Віктор Попов повертається в театр вже як головний режисер! Щирі вітання!
Варто відмітити, що Наталія Власова раніше, у першому для себе театральному сезоні, вже повернула в театр яскравих творчих особистостей - колишнього завліта Наталію Ігнатьєву, посада якої була скорочена Володимиром Панькіним, і режисерку-постановницю Олесю Плохоткіну, яка нещодавно презентувала на Малій сцені прем’єру вистави “Дар”.
А вже в цьому театральному сезоні своє режисерське мистецтво продемонстрував ще один “вигнанець” — заслужений діяч мистецтв Віталій Денисенко, який був вимушений залишити театр у 2008 році через скорочення посади художнього керівника, яку він обіймав.
Повернення на колись рідну магарівську сцену для Віталія Івановича було феєричним — прем’єра вистави “Зілля” три дні поспіль проходила з аншлагом і гучним резонансом в соцмережах, де глядачі ділилися своїми враженнями від неймовірної постановки.
...Таке враження, що зі зміною керівництва у провідного театру Запорізької області відкрилося друге дихання. Кожна прем’єра — чи то вистави, чи то концертної програми — вражає глядачів, викликає захоплені відгуки. Браво!
Довідково

- Віктор Попов закінчив Державний інститут театрального мистецтва “ГИТИС” за фахом “актор драматичного театру і кіно” у 1985 році, Харківський національний університет мистецтв імені І.П.Котляревського за фахом “режисер драматичного театру” у 2016 році.
- Стажувався як режисер і театральний педагог у “Майстерні KLIMa” (1990-1993 р.р.), Міжнародному театральному Центрі ім. Л.Курбаса (Київ, педагог Зигмунд Молік, Вроцлав, 1996р.).
- Як театральний менеджер стажувався в Літній школі театрального менеджменту (ІАЦ «Демократія через культуру» Київ, Будапешт, Лондон, 2003р.), Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв.(Київ,2010р.).
- Співзасновник і художній керівник Запорізького муніципального театру-лабораторії “VIE” (1994-2011рр.), співзасновник і художній керівник Відкритого фестивалю сучасного театру і кіно “ЗОЛОТА ХОРТИЦЯ” (2005-2010 рр.), співзасновник і куратор “Літнього театрального марафону” (м.Харьків 2008 р.), член журі кінофестивалю “Молоде кіно” (“Запорізька сінерама”, 2014-2016рр.), голова журі Всеукраїнського театрального фестивалю дитячих та юнацьких колективів «Казки України» (м. Бердянськ, 2018-2019р.)
- З 1995р. у різних театрах України здійснив більш шістдесяти вистав і театральних проектів.

