Дев’ятеро рятувальників Запорізького гарнізону ДСНС мають особливу дату народження — 24 серпня. Тож кілька років вони відзначають своє особисте свято разом із Днем незалежності України. Цьогоріч п’ятьох із них, які цього дня не були задіяні на службі, привітали у Головному управлінні ДСНС України у Запорізькій області.

Інші четверо іменинників виконували завдання за призначенням, зокрема допомагали ліквідовувати наслідки російських атак в іншій області.
На початку зустрічі рятувальникам показали коротке відео. Його героями стали люди різного віку, яких об’єднують професія і дата народження.


«Ми народилися в різні роки, зростали в різних містах , але наш день народження завжди один на всіх. І він особливий… Коли лунає тривога, ми стаємо одним цілим. Наш день народження — це день народження України», — звучить у відео.
До рятувальників-іменинників звернулася начальниця відділу зв’язків із засобами масової інформації та роботи з громадськістю ГУ ДСНС України у Запорізькій області Юлія Баришева. Від імені керівництва Запорізького гарнізону вона побажала їм мирного неба, сили, витримки та мужності, наголосивши, що рятувальники першими приходять на допомогу людям і щохвилини перебувають у підвищеній готовності.


Солодкі подарунки — торти — для іменинників підготував оріхів'янин власник виробництва «HappyCraft» (ХЕППІКРАФТ) Станіслав Онищенко. Він також особисто привітав рятувальників, побажавши їм здоров’я та миру.

Батьки казали, що салют — на честь мого дня народження

Серед тих, для кого 24 серпня поєднало особисте і державне свято, — рятувальник Олексій.
З цією датою пов’язаний один із його найтепліших дитячих спогадів. Щороку 24 серпня він бачив святкові салюти, а батьки казали хлопчикові, що вони — на честь його дня народження. Подорослішавши, Олексій, звісно, зрозумів, що країна цього дня святкує День незалежності.
Олексій — з Енергодара. Каже, що ще з дитинства хотів обрати професію, яка дозволяла б допомагати людям. Спочатку здобув юридичну освіту, планував працювати в поліції або іншій силовій структурі, але зрештою пов’язав своє життя з ДСНС.


Після початку повномасштабного вторгнення він залишався в окупованому Енергодарі та продовжував службу. Разом із колегами виконував завдання з пожежної охорони атомної електростанції. Працювати доводилося в умовах, коли можливості рятувальників були значно обмежені.
Після отримання наказу про виїзд Олексій залишив окуповане місто. Шлях на підконтрольну Україні територію проліг через Росію, Білорусь та Польщу. Він зізнається: була навіть думка залишитися в Європі. Та зрештою вирішив повернутися в Україну і продовжити службу.
Про свої відчуття після повернення говорить дуже просто: відчув, що він у рідній країні, і «просто видихнув».
Нині Олексій служить у Запоріжжі. Тут робота рятувальника також пов’язана з постійною небезпекою. Він згадує обстріли, пожежі після атак, роботу на об’єктах критичної інфраструктури.
Особливо болісною для рятувальників стала нещодавня загибель їхнього колеги Олександра Продана. 9 серпня він загинув у Запоріжжі внаслідок повторного російського удару БпЛА, коли рятувальники працювали на місці попередньої атаки. Ще двоє співробітників ДСНС були поранені.
У свій день народження Олексій має одне з найважливіших бажань — щоб закінчилася війна і люди більше не гинули.
А ще він сподівається, що одного дня зможе повернутися додому — у рідний Енергодар.
Для дев’ятьох запорізьких рятувальників 24 серпня залишається особливою датою. Це їхній особистий день народження. І водночас — день народження Незалежної України.



Фото, відео  Дар'ї Зирянової