Через повітряну тривогу запоріжці вчергове не змогли провести в традиційному форматі акцію на підтримку військовополонених і безвісти зниклих.

Разом з родинами військова волонтерка Стелла Орел проводить такі щотижневі акції з травня 2024 року.

Традиційний формат - рідні, друзі чи побратими військових, які потрапили у ворожий полон або зникли безвісти на полі бою, з банерами, портретами та плакатами вишукуються вздовж проїжджої частини центрального проспекту і протягом години стоять, нагадуючи суспільству і владі про своїх близьких.

Час від часу вони скандують: “Ми не чекаємо свят, ми чекаємо їх додому”, “Перші на захист, останні на обмін”, “Поверніть героїв додому”, “Ми кричимо, але нас не чують”, “Не мовчи — полон вбиває”, “Гине цвіт нації”, “Ганьба Червоному Хресту”, “Росія кат, весь світ мовчить!” та інші.

Водії на знак солідарності з вимогами учасників акції натискають на клаксони автівок.

Під час повітряної тривоги акція не проводиться: вона не починається або припиняється, оскільки проведення масових заходів в прифронтовому місті забороняється. І за цим пильно слідкують правоохоронці. 

Цього разу до учасників акції, які прийшли на площу Митців і терпляче чекали на сигнал відбою, долучилися морські піхотинці: тут фінішував автопробіг і пілтримку полонених морпіхів. Участь в акції було останнім пунктом програми святкування Дня морської піхоти.

“Щороку у нас є дві дати: 23 травня — День морської піхоти і 16 листопада - День пам’яті загиблих морських піхотинців,- розповів Новинам Оріхова офіцер 30 корпусу морської піхоти Ігор Ілюшкін. - Ми згадуємо не тільки тих, хто загинув, а й тих, хто вже п’ятий рік перебуває у ворожому полоні. Тому  приїхали долучитися до учасників акції на підтримку полонених і зниклих безвісти.

Морпіхів у полоні, мабуть, найбільше. Весь Маріупольський гарнізон у полоні, а 80 відсотків гарнізону — це морські піхотинці.

Під час обмінів вони повертаються, багато з тих, хто перебували в полоні з весни 2022 року, вже повернулися в Україну. Зокрема, і під час останнього обміну, цифру називати не буду. Але багато ще в полоні”.

Незмінна організаторка щотижневих акцій — Стелла Орел розповіла, що буде проводити їх аж поки всі полонені не повернуться в Україну.

“Ми зібралися у центрі міста на акцію нагадування за військовополонених Маріупольського гарнізону, всіх полонених та зниклих безвісти. На жаль, знову акція не відбулася через загрозу російських безпілотників, яка тривала кілька годин!

До нас на акцію приїхали бійці морської піхоти, вони також боряться за свободу своїх побратимів та посестер, які чотири роки знаходяться у російських катівнях!

І ми не маємо права мовчати за російські злочини, бо мовчання - це смерть для полонених! В полоні їх катують, у тих катівнях вони не живуть вони там повільно вмирають. Уожного дня тортури, знущання та катування!

В Україну повертають закатовані тіла, це прямий доказ російських злочинів та порушення Женевської конвенції! Росія закатувала вже 406 українських полонених з початку повномасгтабної війни. Тому ми і кричимо на весь світ: “Полон вбиває”. Ми будемо боротися за свободу полонених і далі, як вони боролися за нас, за нашу свободу,за нашу Україну”, - зазначила Стелла Орел.

Сергій Волинський: Волю гарнізону Маріуполя!

"Я — останній український морпіх, який виходив із заводу «Азовсталь». Як командир, я йшов замикаючим за своїми побратимами.

Той, хто був у Маріуполі у 2022-му, бачив пекло на власні очі. Там пахло смертю, бетоном і кров’ю.

Ми трималися не тому, що не було страху, — а тому, що не мали права впасти.

Ми вийшли в полон за наказом вищого військового керівництва. Що я тоді відчував?

Шкоду — що не змогли захистити Маріуполь від ворога.

Провину, яка не має терміну давності, перед матерями й дітьми побратимів, які загинули зі зброєю в руках, і перед тими, чиї тіла досі лежать під руїнами міста.

Страх командира — вести людей у полон, у невідомість, коли «чотири місяці» звучали як вічність, яка може не закінчитися…

Я пам’ятаю очі побратимів у той момент, коли ми виходили. У них не було питань. Лише тиша, важча за будь-які слова.

Найжахливіше — що ці страхи стали реальністю. Мої побратими в полоні вже 4 роки — у справжньому пеклі…

Уже 4 роки. Маріуполь і «Азовсталь» навчили мене головного: найстрашніше — не смерть. Найстрашніше — бути покинутим.

Ніхто не має права забути тих, хто стояв за Маріуполь і Україну ціною власного життя і свободи. Волю гарнізону Маріуполя!"

Сергій Волинський, командир Азову і учасник бойових дій на Азовсталі.

Перетворили катування українських полонених на системну державну політику

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбулася презентація проєкту «Зроблено в Росії. Доставлено в полон», присвяченого системним злочинам російської федерації проти українських військовополонених та цивільних незаконно утримуваних осіб.

Участь у заході взяв секретар Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Дмитро Усов.

Захід приурочили до четвертих роковин виходу оборонців Маріуполя з території заводу «Азовсталь».

Проєкт реалізовано Офісом Омбудсмана України спільно з Асоціацією родин Захисників «Азовсталі» за підтримки Медійної ініціативи за права людини, Міністерства закордонних справ України та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

У межах проєкту представили друковане видання українською та англійською мовами, а також серію інформаційних матеріалів із відеосвідченнями звільнених з полону українців.

Його мета – привернути увагу міжнародної спільноти до системного характеру катувань, незаконних утримань, псевдосудів та інших порушень міжнародного гуманітарного права з боку країни-агресорки.

Під час презентації секретар Координаційного штабу Дмитро Усов наголосив, що росія фактично створила масштабну систему незаконного утримання українських громадян на території рф та тимчасово окупованих територіях України.

«Ми знаємо про сотні місць утримання полонених і цивільних, куди не мають доступу ані міжнародні моніторингові місії, ані гуманітарні організації. Практично всі визволені з полону Захисники свідчать про системні катування, нелюдське поводження та повну ізоляцію. Це не окремі випадки – це цілеспрямована державна політика росії», – зазначив Дмитро Усов.

За словами секретаря Коордштабу, Україні відомо про понад три тисячі українців, яких російська федерація незаконно переслідує за сфабрикованими звинуваченнями у «тероризмі», «шпигунстві» чи «воєнних злочинах». Значній частині з них уже винесено незаконні вироки.

Окремо Дмитро Усов наголосив на необхідності посилення міжнародного тиску на росію, запровадження персональних та інституційних санкцій проти структур, причетних до катувань і незаконного утримання полонених, а також удосконалення міжнародних механізмів захисту військовополонених і цивільних.

Фото авторки і з фейсбук-сторінки Стелли Орел